«Сепарську» вантажівку для наших бійців відремонтували волонтери

«Сепарську» вантажівку для наших бійців відремонтували волонтери. Іще восени командир одного з батальйонів на сторінці у соціальній мережі звернувся з проханням: допомогти в ремонті декількох трофейних машин. Добровольці знайшлися в Шишаках. Півсела на чолі із тамтешнім фермером реанімували геть розбитого ЗІЛа. Подробиці – далі в сюжеті. 

/Сергій Моісеєнко, фермер, волонтер
На це ніколи не може бути жаль коштів, так само, як на воду і на хліб. Так як там іде війна, я не хочу, щоб вона сюди прийшла, бо тоді ні гроші, нічого не нужне буде/

Щоб реанімувати вщент розбиту на війні машину, він не пожалів власних коштів. Хлопцю всього 23, він вчиться в Харкові на агронома. У Шишаках має власний клапоть землі, де вирощує кукурудзу, сою та трохи пшениці. Родина Моісеєнків із Шишацького району відгукнулася на прохання 17 батальйону відремонтувати машину. У жовтні на сторінці у Фейсбуці бійці виклали фото 4 вантажівок, які «сепари» покинули під Дзержинськом. Машину ледь дотягли із передової – повністю порубані шини, відсутні сидіння та елекрообладнання. Зробили на совість, не пожалкувавши чималої суми грошей, вільного часу та зусиль.

/Юрій Моісеєнко, фермер, волонтер
Завдяки моїм хлопцям, які навіть у вихідні, у ці святкові дні новорічні, і морози 24 градуси, ставили під машину грілку, що горить газ, щоб руки до металу не приставали/

На передову ЗІЛа передають не порожнім. І слідом за ним їде машина, начинена волонтерською допомогою.

/Ірина Каптур, волонтер
Важке дуже зчеплення для автомобілів грузових, це будуть клейонки понад 200 кілограм, бо зараз бліндажі потекли, це будуть триноги на ДШК – на 17 батальйон, на 81 бригаду десантну. Буржуйка для 16 батальйону, телевізори і дуже багато продуктів, які назбирали прості люди/

Родина фермерів Моісеєнків допомагає армії давно. На передовій уже знають домашні смаколики від пані Лідії. На її кухні збирається більше 20 односельчанок, які варять, печуть та смажать, коли треба відзвезти передачу на фронт. Вона каже: має родичів у Росії, і сама туди не хоче ні за які гроші.

/Лідія Моісеєнко, волонтер
Новоросія – це найганебніше слово, що є. Ми будемо новоросами, гуманоїдами якимись там, бомжами. А тут ми люди, ми українці/

Волонтери знають: на них часто дивляться, як на диваків, кажуть, що без них війна б давно закінчилася, та шукають приховану вигоду від поїздок на фронт.

/Юрій Моісеєнко, волонтер
Найдорожче із фронту передали – це в мене вдома висить прапор наш український, де бійці 17 батальйону, 24, 92 підписалися, свої позивні і написали подяку за те, що ми робимо. Тому, на мою особисту думку, те, що ми робимо – ми робимо не даремно/

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію