Перша у 2016-му машина для АТО

Перша у 2016-му машина для АТО. У вівторок її відправили з Полтави, від Свято-Успенського собору. Волонтери викупили автівку, відремонтували, перевірили на міць і віддали у руки бійців. А вже рятувати життя своїх побратимів на Схід на транспортному засобі вирушили не тільки полтавці, а й військові з інших областей України.

«Я періодично волонтерю», – розповідає про себе полтавець Валентин. Коли є потреба, за мить промчу 450 кілометрів і повернусь. Так з легкістю про поїздки на Схід із допомогою для українських захисників говорить чоловік.

/Валентин, волонтер
Зателефонували нам вранці, ми за добу зібрали запчастини. Сіли в автівку та полетіли туди. На батальйоні нам підвантажили харчами, смаколиками, галушок наших гарячих наварили дівчата. Ми швиденько, поки вони не застигли, поїхали. Поки вони ласували, ми поремонтували їм техніку, чаю попили і поїхали додому/

У вівторок Валентин відправляє від Свято-Успенського собору допомогу на колесах. Вона чхає, але їде – запевняють волонтери. Має завеликі затрати палива, хоча заправляти її можна і газоліном, і 98-м бензином. Абсолютно без електроніки, автівка має прослужити до повного зношення.

/Валентин, волонтер
За три години автівку знайшли, купили. Мабуть, гроші були. За скільки купили? Мабуть, тисяч до 10. За два-три дні дали їй ремонта. Потім вона кілька днів проходила обкатку по Полтаві/

Старенький легковик на Луганщину забирає боєць підрозділу 28 бригади окремої розвідроти з позивним MAZ. Він закриває обличчя і розповідає: сам з Одещини, має 27 років, дружину і маленьку дитину. Відступати не збирається, і безмежно вдячний полтавцям за нове для них авто.

/MAZ
Саме розташування підрозділів, які надають медичну допомогу, знаходиться на далекій відстані. Не вистачає транспорту просто щоб доїхати з однієї точки до іншої. Час, що витрачається на надання медичної допомоги, значно перевищує допустимі/

Наразі бійці відзначають відносне затишшя у своєму секторі, але буває, що допомога необхідна по кілька разів на день. Волонтерів MAZ називає друзями. Найчастіше у них просять речі, харчі, ліки. Рідше – автомобілі, хоча вони й не втримуються там довго. У новому році – це перша відправка із Полтави чотириколісного.

/Федір, Архієпископ Полтавський і Кременчуцький
Зараз і звернень менше від хлопців, але і можливостей не так багато. Люди виснажилися, волонтери теж виснажилися. І допомогу надавати набагато складніше. Але все-одно ми продовжуємо це робити/

Всі прохання українських військових Батальйону Небайдужих таки вдається позитивно вирішувати.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію