Миколай прийшов і до дітей пільгових категорій

Миколай прийшов і до дітей пільгових категорій. Хоч свята у Ленінському районі нашого міста уже стали традиційними, та кожного разу вони дарують неповторні враження малечі. Не вийнятком став і захід, проведений сьогодні. Які подарунки діти отримали цього разу – дивіться у наступному сюжеті.

Велику залу Ленінської райради заповнили дітлахи. У всіх присутніх палають очі, адже вони очікують отримати подарунки від Святого Миколая. Цього чудотворця та його історію вони добре знають.

/Ростислав, 10 років
Святий Миколай – раніше була людина Миколай. І у нього були сусіди – діти. І їхні батьки померли. Він це бачив, і одного дня він їм приніс іграшки і цукерки/

У такому юному віці малеча розуміє: Святий приходить лише до тих, хто гарно себе вів упродовж року.

/Володимир, 10 років
Цього Миколая я очікую щось цікаве. Думаю, я гарно себе поводив і заслуговую на це/

А деякі діти у свої 12 уже думають про щастя оточуючих.

/Олег, 12 років
Я особливо подарунків не прошу. Я просто прошу, щоб він всіх зробив щасливими/

Зробити світ трошки кращим прагне і Лідія Соловйова. Саме тому вона і організувала свято для дітей. Столи, заповнені одягом та іграшками, вмить стають порожніми. Свого господаря знайшов і цар звірів. За кілька хвилин хлопець з левом на плечі впевнено крокує до виходу. З цілим пакетом обновок повернеться додому і ця дівчинка.

/Лідія Соловйова, працівник служби у справах дітей Ленінського РВК
Вони знають, що з повними пакетами підуть додому, і буде вдома примірка у повному розумінні цього слова. Це теж радість, це теж тепло. Це діти, які потребують особливої уваги і особливого тепла/

З кожним святом, говорить Лідія Соловйова, бажаючих допомогти дітям пільгових категорій все більше. Тому речі та іграшки збирати стає все легше. Незмінним організатором аналогічних заходів є і Олександр Кісільов. Свято Миколая для нього є особливим.

/Олександр Кісільов, депутат Ленінської районної в м.Полтава ради
Напевно, мені вже більше дарувати, ніж дарують мені. Так склалося в житті, що зіштовхнувся з цими проблемами, що діти не всі доїдають, не всі мають змогу (чи їх родичі, чи їх опікуни) їх привітати. І ми беремо своєю командою на свої плечі це зобов'язання. І нам подобається це робити/

Насамкінець дітей повели у кафе, де вони досхочу наїлися солодощів.

Стрічка новин