Наркопритон та житло сумнівних громадян – у спальному районі Полтави

Наркопритон та житло сумнівних громадян – у спальному районі Полтави. Будівля по Ватутіна, 35 зводилася як санітарний обробник, будівництво не завершили. Удень там можна побачити безхатченків та купу шприців, а вночі починається найцікавіше. Олена Ляшенко – далі.

Ці фрагменти відзняті уночі громадським формуванням «Полтавська Січ». Його учасники перші звернули увагу полтавців на будинок номер 35 по вулиці Ватутіна.

/Дмитро Лаптєв, голова ГФ «Полтавська Січ»
Пакети там по всіх кутках розкидані, різного роду препарати, які, як мені здається, не всі можна придбати без рецепта/

Хочемо побачити усе на власні очі, тож їдемо на Ватутіна, 35. Навпроти через дорогу – новобудова. По сусідству – обласна санепідемстанція. Ні вікон, ні дверей, проте видно, що тут хтось живе. Господарі зустрічають насторожено, від камери ховаються. Зате на запитання, звідки тут шприци, відповідають.

/інтершум
Це не наше діло. Ми на стакані/

/інтершум
Так, тут приходять наркомани, коляться, ми їх проганяємо по мірі можливості/

Жіночка, яка назвалася Валею, розповіла, що має педагогічну освіту і колись жила у власній квартирі. Та одного разу усе втратила.

/інтершум
Я зробила дарчу по своїй квартирі, і мене вигнали із мого дому. Я зробила дарчу по своїй помилці, коли лежала із неробочими ногами. Я лежала паралізована рік і 10 місяців після смерті чоловіка і мами за 2 з половиною місяці. У мене відібрало ноги, я лежала рік і 10 місяців. Повірила одній людині, зробила дарчу, а вона мене викинула, як собаку, з хати/

Удруге їдемо сюди уже із людьми, які займаються особами без місця проживання. У благодійній організації «Світло надії» кажуть: цю адресу давно знають.

/інтершум
Телефонували сусіди оцих будинків, зрозуміло, що тут і діти, і новобудови, зрозуміло, що у новобудовах живуть не бабусі, а молоді родини, у яких дітки. Ось зараз ми виходили з машини – дуже багато діток у дворі. Зрозуміло, що вони не хочуть бачити цього. У проблеми бездомності вони не заглиблюються/

Цього разу зустрічаємо інші обличчя. Чоловік розповів, що відморозив пальці на ногах, і що тут жив не завжди.

/Так вийшло, що дружина мене покинула, коли став інвалідом. Ось так і вийшло/

Нам люб'язно дозволили зайти всередину. Кількакімнатна оселя виявилася суцільним туалетом із купою шприців. Наша знайома Валя, очевидно, перебралася в інше місце. А це – Олександр, прямо зараз він отримує роботу двірника.

/Олександра Берліна, керуюча будинком по вул. Шевченка, 3
Справа в тому, що про нього хороші відгуки з інших місць, де він працював. Так що сподіваємося, що будемо підтримувати чистоту нашого будинку/

Кілька місяців тому хлопець мешкав по Ватутіна, 35. Він розповів, що безхатченки там живуть угрупуваннями по 4-7 чоловік, на групу – по поверху. Наркомани приходять періодично – щоб вколотися.

/У крайному випадку «зальотних» я бачив скільки...по 2-3 чоловіка/

Сам хлопець із Дніпропетровська, сирота, працюв на хлібзаводі. Там його із бабусиної квартири виставили родичі. У Полтаві займався тим, що здавав вторсировину. Про Центр адаптації на Шевченка 5а дізнався із плакату на сміттєбаках. Прийшов – нагодували, переодягли, запропонували пожити. І, коли придивилися краще, – допомогли з роботою. На сьогодні це єдине місце, куди можуть прийти бездомні.
Щодо наркозалежних, які збираються на Ватутіна, 35, поліція запевняє: про них дізналися з інтернету, одного уже затримали.

/Володимир Пасічко, помічник начальника відділу поліції Київського району м. Полтави
За інформацією одного із інтернет-видань нашого міста, нами було розпочато кримінальне провадження за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України. Це незаконне виробництво, виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин без мети збуту/

А ще нам пообіцяли: стежитимуть, щоб на Ватутіна, 35 наркозалежні більше не збирался. В ідеалі, кажуть у поліції, було б затриманих залежних відправляти на примусове лікування, проте статті в законі, яка б це дозволила, не існує. Залежність, як і безхатченки, – проблема соціальна, яку в Україні поки не навчилися вирішувати.

Стрічка новин