Пам'яті будівельного зодчого

Пам'яті будівельного зодчого. У прес-центрі Галереї мистецтв відкрилась виставка про діяльність Анатолія Кукоби. П'ятиразово обраний полтавцями на посаду міського голови, його спадок у житті обласного центру вирішили згадати напередодні Дня народження – 8 листопада.

Він сам народився у сім'ї будівельника. Можливо, саме тому багато полтавців вважали Анатолія Кукобу будівельним зодчим рідного міста.
Саме таким можна побачити не один раз обраного полтавцями очільника Полтави на світлинах фотохудожників Сергія та Іллі Назаркіних у Галереї мистецтв. Нинішня виставка показує полтавцям творчий і життєвий шлях Анатолія Тихоновича, розповідає про об'єкти, які були збудовані за часи його правління.

/Віра Кальник, дружина Анатолія Кукоби
Що було збудовано, як збудовано, які це були урочисті відкриття. Тобто, кожне свято розпочиналося з того, що Анатолій Тихонович щось дарував полтавцям: чи це житлові будинки, чи це були адміністративні приміщення, чи це були тролейбусні лінії. Але кожен рік він щось їм дарував/

Автор світлин Сергій Назаркін познайомився з Анатолієм Кукобою у 97 році, коли почав працювати фотокореспондентом у полтавській газеті. Відтоді й назбиралося стільки пам'ятних та історичних знімків. Автор називає роботи репортажно-документальною фотографією. Адже на них можна побачити, як Полтава розвивалась.

/Сергій Назаркін, фотокореспондент, автор виставки
Коли Каштанову алею спиляли «під корінь», і були посаджені нові дерева – теж була критика. Але людина мислила наперед. І це був революційний крок, як на мене. Бо тоді не всі сприймали. Гуляти зручно було ніби в тіні, але ж гинули люди/

На представлених світлинах фотографу вдалося «вловити» і настрій Полтавського голови, згадують ті, хто працював поруч із ним.

/Сергій Назаркін, фотокореспондент, автор виставки
Навіть на фото тут є: він був простий у спілкуванні з людьми. Наприклад, на Огнівці серед людей. Будь-хто міг підійти до нього, звернутися із якоюсь проблемою-бідою. Він вислуховував, і за можливістю допомагав/

Ці фото, переконують організатори виставки, ще ніде не друкувались. А після виставки їх планують передати на зберігання до Краєзнавчого музею.

Стрічка новин