71 рік тому українці дізналися гарну новину

71 рік тому українці дізналися гарну новину – війна закінчилася. Битва за нашу країну, що тривала 680 днів і ночей, стала однією з найвидатніших сторінок світової історії. Принесла вона чимало горя у кожну сім'ю. Нащадки визволителів і самі учасники бойових дій досі приходять до Меморіалу Солдатської Слави, аби вшанувати пам'ять загиблих.

71 рік поспіль до Меморіалу Слави приходять і старі, і малі, і здорові, і хворі. Одні – з гвоздиками, інші тримають у руках ромашки. Та всі хочуть одного – віддати шану визволителям України від німецько-фашистських загарбників. Відбулося це у далекому 44. Та цей день Олександр Заїкін пам'ятає, як сьогодні.

/Олександр Заїкін, визволитель України у Другій світовій війні
Коли закінчилася війна, я був у Західній Україні. Стрий – є таке місто у Львівській області. Командир роти, як дізналися, дістав бутильок спирту/

Пом'янули загиблих, випили за здоров'я живих. На війні, говорить, було нелегко.

/Олександр Заїкін, визволитель України у Другій світовій війні
Було складно. Не солодко. Пройти від Москви до Карпат – це не щось на пузі проповзти/

/Михайло Клепач, визволитель України у Другій світовій війні
Я був два рази поранений, контужений, осколок досі ношу в голові/

Володимир Співак у 44 – ще дитина. Однак, новину про визволення України сприймав, як і всі, – з посмішкою на обличчі.

/Володимир Співак, учасник покладання
Мені йшов 8 рік. Сказати, що я все пам'ятаю, не зовсім правда. Але деякі моменти... Була так звана «лінійка», і ми всі радіємо, радіємо, радіємо/

За бажанням, а не за необхідністю приходить з квітами до «вічного вогню» щороку і керівництво області.

/Петро Ворона, голова Полтавської обласної ради
Для кожного полтавця це місце є священним. Тим паче, у розрізі останніх подій, коли йде боротьба за єдність України і взагалі – за її існування/

/Роман Товстий, заступник голови Полтавської ОДА
Крається серце, коли буваєш на таких подіях. І, тим більше, ми розуміємо, що відбувається зараз/

Головне, кажуть учасники покладання, щоб цю сторінку української історії знав кожен, аби подібного не допустити в майбутньому.

Стрічка новин