Полтавська громадськість сьогодні говорила про Другу світову

Про події Другої світової, участь полтавців у ній та людські втрати, які вцілому понесла Україна до 44-го року, сьогодні говорила полтавська громадськість. Засідання «круглого столу» історики та краєзнавці присвятили Дню визволення України. Учасники зібрання кажуть: лише останнім часом багато відомостей про ті події, які за радянської влади приховувалися, стали відомі широкому загалу.

За «круглим столом» у прес-центрі міського будинку культури зібралися історики, краєзнавці, громадські активісти. Обговорюють події більш ніж 70-річної давнини. Визволення України, кажуть історики, розпочалося із січня 43-го. Найбільш переломним моментом у ході цього стала славнозвісна битва за Дніпро. Тривала вона близько 2 місяців.

/Олег Скирда, науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського
Такий вклад великий у цю битву – як ми знаємо, втрати були великими, колосальними – внесли українці і особливо полтавці. Чому? Тому що, як ми знаємо, коли радянські війська проходили, за ними йшли польові військкомати і призивали чоловіче населення Полтавщини/

Чимало бід довелося пережити українцям в окупації. Цей період в історії Полтави багато років досліджує Віктор Дмитренко. Коли був оточений Південно-Західний фронт, до нашого міста разом із військовополоненими відправили фельдфебеля Вальтера Блюмштока. Останній відрізнявся особливою жорстокістю.

/Віктор Дмитренко, краєзнавець
500 осіб вишикували. Йому принесли крісло, він сів, почав грати на віолончелі німецьку музику. Зупинився. Запитує: «Хто з вас знає німецький марш?». Хлопці всі опустили голови, мовчать. «Хто знає німецький гімн?». Ніхто не зна. «Ну що ж, – каже, – тоді я буду вас потрошку розстрілювати»/

Того вечора із полонених, які складалися переважно з творчої інтелігенції міста, не вижив ніхто. Про невідомі факти з історії України у період війни пише у своїй книзі і Євген Терещенко. Автор не описує героїчних подвигів радянського народу, а лише викладає факти. Не приховує: останнім часом в Україні під іншим кутом зору почали дивитися на події цієї війни.

/Євген Терещенко, журналіст, автор книги «Реквием поражений и побед»
Кут зору зовсім інший, не трішки, а зовсім інший. Але який би кут зору не був, все-одно забувати про героїв Другої світової війни, про українців, які полягли у цих боях, які полягли спільно з росіянами, іншими національностями великої країни, якою був Радянський Союз, не можна цього робити/

Не забувати, а пам'ятати про ці події, аби вистояти у протистоянні вже з іншим, сучасним агресором, – такою у підсумку засідання стала спільна заява її учасників.

Стрічка новин