Як міліціонери стали десантниками

Як міліціонери стали десантниками. Вони мають повне право носити тельняшки, бо пліч-о-пліч із повітряно-десантними військами свого часу відстояли селище під Дебальцевим. Коли можна було втекти від обстрілів, бійці батальйону «Полтава» залишилися на позиціях. За це їх і посвятили у десантники. Як все було – ми розпитали їх самих.


/Костянин Булава, міліціонер-десантник
Гради, гаубіци, міномети – все, що передали російські брати, використовувалось по нас/

Їх було близько півсотні – бійців батальйону «Полтава». Для багатьох це була перша поїздка у зону бойових дій. Тому, коли у серпні минулого року почався серйозний обстріл селища Комунар, міліціонерам дозволили переїхати у більш спокійне місце. Половина так і зробила, а 26 полтавців залишилися на своїх позиціях. Разом із десантниками із 25 бригади вони відстояли населений пункт.

/Костянтин Булава, міліціонер-десантник
Бог милував, усі живі-здорові, серед бійців 25 бригади були втрати, і були також 300-ті/

Хай символічно, та цих сміливців посвятили у десантники і дозволили носити тельняшки.

/3 вересня, так, їхній комбриг, Солодов Юрій, вручив нам в урочистій обстановці, якщо можна так назвати, там шикуватися часто неможна було, бо в будь-який момент могли обстріляти/

Вони кажуть: після того були інші обстріли та інші поїздки, кожні кілька місяців бійці батальйону «Полтава» їздять у зону бойових дій.

/Володимир Биков, міліціонер-десантник
Ольховатка під Дебальцеве, біля Нікішино, там теж обстріли були градами/

За той випадок у селищі Комунар міліціонери-десантники отримали нагороди від Арсена Авакова.

Стрічка новин