Сьогодні у світі відзначають День людей похилого віку

Сьогодні у світі відзначають День людей похилого віку. Все для того, щоб нагадати суспільству про проблеми даної категорії, але наш сюжет – не про це. Наші кореспонденти побували у Горбанівському геріатричному пансіонаті ветеранів війни та праці і переконалися: вік коханню не завада. Тут постійно створюються нові пари, а дехто навіть узаконює стосунки. З подробицями – Марина Молька. 

74-річний Петро Семергей і 78-річна Марія Падалко познайомилися у Горбанівському геріатричному пансіонаті, у кожного за плечима – нелегке життя. Обоє поховали дітей і залишилися самотніми. Нині ж допомагають загоїти душевні рани один одному. Для «молодят» у пансіонаті виділили окрему кімнату, яку Марія Петрівна прикрасила власноруч вишитими картинами та іконами, які сама ж і реставрувала.

/Петро Семергей, проживає у Горбанівському геріатричному пансіонаті ветеранів війни і праці
Веселіше разом, хоч поговорити є з ким/

/Марія Падалко, проживає у Горбанівському геріатричному пансіонаті ветеранів війни і праці
Я якось можу про нього подбати, а він – про мене. Мені Бог дав, що зі мною спілкуються лише хороші люди, тут всі для мене хороші, а я – для них/

86-річна Марія Воронкіна і 76-річний Андрій Литвин – ще одна пара, яка утворилася у стінах пансіонату. Головне, говорить Марія Пантелеївна, – рахуватися з особливостями характеру партнера. Знає: коли чоловік вже ліг спати, надокучати йому розмовами не можна. Якщо поступатися один одному, говорить, у сім'ї будуть мир і спокій.

/Андрій Литвин, проживає у Горбанівському геріатричному пансіонаті ветеранів війни і праці
Думали, що до 70-ти і не доживемо, а вже 76, слава Богу. Ну, а що потрібно для старості? Догляд і гарне ставлення/

Все це, запевняють пенсіонери, у них є.

/Марія Воронкіна, проживає у Горбанівському геріатричному пансіонаті ветеранів війни і праці
Директор дуже хороший, він знає, де хто живе і хто чим хворіє/

Ще б пак! Микола Чабан очолює установу з 1999 року. Нині тут, розповідає, 268 підопічних. Наймолодшим – ледь за 70-т, найстаршим – понад 90-то. Зазвичай, це одинокі люди, які не мають рідних. Усі вони – на державному утриманні, 75% їхньої пенсії щомісяця надходить на рахунок установи. Тут є все для комфорту стареньких. Нині, наприклад, за кошти з обласного бюджету утеплюють блок для тяжкохворих.

/Микола Чабан, директор Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці
І гуртки в нас є, вони співають, танцюють, грають на музичних інструментах. І, звичайно, залучаємо молодь, приходять із Розсошенської гімназії, із школи «Паросток», буває з 32-ї, з 38-ї шкіл, ми дуже задоволені/

Незважаючи на поважний вік, більшість підопічних пансіонату зізнаються: почуваються молодими душею, закохуються і навіть одружуються. З 1991-го року, відколи існує установа, тут утворилося багато союзів.

Стрічка новин