Де дитячі садочки, а де сільське господарство?

Де дитячі садочки, а де сільське господарство? Дитячому закладу, що займається дітками із особливими потребами, наказали провести захід до 150 річчя Полтавського сільськогосподарського товариства. Колектив не підвів і влаштував виставку із усього, що росте в селі. Що вийшло – подивіться далі в сюжеті.


/Олена Ляшенко, журналіст
Дві маленькі киці грались у корзинці. Мурчик ще до них прибіг, стало троє киць усіх. Ось такими віршово-овочевими композиціями виділилася група «Персик». Вихователі запевняють, що жодна фігура на виставці не списана з інтернету/

/Юлія Кондратенко, заступник директора Навчально-реабілітаційного центру
З інтернету якби ми брали щось, у нас би було все одноманітне. Кожна група була б схожа на іншу. А так усе різноманітне, ми самі тільки ходимо дивимося. Захоплює дух/

Щоб таку виставку підготувати, постаралися усі групи закладу. Вихователі, батьки та дітки. 150 років Полтавському сільськогосподарському товариству не пройшло повз навчально-реабілітаційний центр для дітей із особливими потребами.

/Любов Січкар, директор Навчально-реабілітаційного центру
Ми знаємо, що Полтавщина – сільськогосподарська сторона, і тому вирішили, що щедра осінь Полтавщини подарувала врожаю цього року. І виставка ця присвячена щедрим дарам Полтавщини і дню вчителя, який ми також будемо скоро відмічати/

Щоб цей «гарбузово-лісапетний батальйон» виготовити, з дому притягли старий велосипед, фарбували уже тут. Є композиції із звичних і доступних кожному елементів – гарбузи, оформлені у техніці декупаж, чи фігурки із різаних овочів. Деякі з них можна узяти на замітку батькам малих вередунів, які не хочуть їсти овочі. А ще, кажуть педагоги, робити ось таке разом із дітьми просто корисно.

/Юлія Кондратенко, заступник директора Навчально-реабілітаційного центру
По-перше, розвивається дрібна моторика, коли діти все це із батьками руками роблять. Потім розвивається фантазія. Це ж треба побачити в тому гарбузі – або це буде обличчя, або це буде ваза.../

У Навчально-реабілітаційному центрі займаються дітками із різними особливостями. Аутисти, хворі на ДЦП, затримку психічного розвитку чи синдром Дауна із усієї області ходять сюди, як до звичайного садочка чи школи. Тут із ними працюють дефектологи, логопеди, психолог та просто педагоги. Різні цікавинки – як буквально з непотребу зробити щось – тут справа звична, навіть на майданчики можна ходити, як на екскурсію. Усе зроблене руками тутешніх працівників та з мінімальними затратами.

Стрічка новин