Безхатченків у Полтаві підстригли стилісти

Безхатченків у Полтаві підстригли стилісти. Біля Південного вокзалу розгорнули міні-салон, де жінкам та чоловікам у складних життєвих обставинах робили зачіски, а також мобільну лабораторію, де у них же дослідили кров на найнебезпечніші хвороби. Вперше так зробили цього року в Америці. Україна застосувала досвід спочатку у Києві, Полтава – друге місто, куда дійшла ця естафета. Олена Ляшенко – далі. 

Маму звати Світлана, доньку – Лілія. Дівчата мешкають неподалік Полтави, у Писарівці. На Південному вокзалі, якщо вірити жінці, вона підторговує старими речами – так і живуть. Мама із донькою спочатку проходять експрес-тестування на ВІЛ та гепатит С, і вже потім, спочатку доня, сідають у крісло стиліста.

/Світлана, прийшла підстригтися
Це перукар буде дивитися, як їй буде краще. Я попросила, щоб її підстригли, як їй буде до смаку/

Маргарита Чернявська планує симпатичну стрижку для дівчинки, для чоловіків – щось зручне і коротке. Щоб підстригти людей, які у складних життєвих обставинах, привела свого напарника і учениць.

/Маргарита Чернявська, арт-директор навчального центру і салону краси
Моє глибоке переконання, що у такій ситуації може опинитися кожен. Тобто це не означає, що вони погані, а ми хороші, життя може скластися, що кожен може опинитися на їх місці/

Пані Люба зазвичай стриглася у територіальному центрі, хоча і там, каже, дорого як для пенсіонерки із сином-інвалідом.

/Любов, прийшла підстригтися
В мене інваліда стрижуть, синочка, безкоштовно. А в мене ж там якась частина – 10 було, а зараз ніби уже 12/

У Полтаві ще такого не було. Стригти людей, які у складних життєвих обставинах, придумала благодійна організація «Світло надії». Вона на сьогодні єдина опікується безхатченками. Ідею про аналізи «підкинули» самі підопічні.

/Олена Чикурова, адміністратор Центру адаптації БО «Світло надії»
Один із бездомних таку версію, ідею підкинув, каже: «Ми знаємо, «Світло надії», ми знаємо, що мобільна амбулаторія є, а можна протестуватися?» Я уже коли прийшла до нас у офіс, то всі кажуть: «Та давайте приєднаємо тестування і перукарню!»/

Південний вокзал для акції обрали неспроста – тут таких людей особливо багато, парк поблизу вони вважають своїм. Самі бездомні розповідають: звідси не гонять і ставляться до них лояльно. Поширити інформацію про перукарню-лабораторію та зібрати людей допоміг Юрій. Про себе розповів, що колись орендував дім, проте зараз платити нічим.

/Юрій
У мене є знайомі люди, у яких я можу переночувати, чому? Я людина комунікабельна, допомагаю людям, є люди, яким потрібна допомога, дуже хворіють, з паличкою, то якось воно так Бог управляє/

Найбільша його мрія – про постійну роботу. Скільки таких, як Юрій, у Полтаві – достеменно невідомо. Немає служби, яка б їх порахувала. І поки що єдине місце, куди вони можуть звернутися, – це Центр адаптації від благодійної організації «Світло надії».

/Максим Демченко, виконавчий директор БО «Світло надії»
В наш центр у рік звертається більше 200 чоловік, хтось просто на 1-2 ночі переночувати, хтось проживає до 6 місяців. Коли ми обговорювали із соціальними службами нашими, то ми розуміємо, та кількість людей, які до нас звертаються, – це тільки вершина айсбергу/

Якщо вірити організаторам, такі акції стануть у Полтаві систематичними.

Стрічка новин