Поет Юрій Кривошей представив полтавцям свою збірку «Мужчины не плачут»

«Мужчины не плачут» – збірку творів під такою назвою представив полтавцям поет Юрій Кривошей. Це вже третя книга автора, яку побачив світ. Вона –про кохання, післявоєнне відлуння у житті людей та має елементи філософії. Першими твори полтавця почули в обласній бібліотеці імені Івана Котляревського.

Він може не писати взагалі нічого протягом півроку, а потім за один вечір створити чотири поезії. Юрій Кривошей нині видав третю збірку своїх поезій, але у шухлядці залишилось ще багато. Лише у 2010 році він почав публікувати свої твори, хоча пише їх з 3 класу.

/Юрій Кривошей, автор збірки
Перший свій серйозний я, так би мовити, пам'ятаю. Він був написаний в 7 класі, присвячений одній дівчині: «Я боюсь дождаться одного лишь дня – на свою ты свадьбу позовешь меня». Я дуже соромився, і ніколи не вважав себе поетом. І лише коли зустрівся з письменником Юрієм Петренком, і він дав відгук на один з моїх рукописів, після того вийшла перша збірка/

Юрій Кривошей пише вірші російською, адже народився у Харківській області. І хоча більшу частину життя прожив у селі Яреськи Шишацького району, що на Полтавщині, основу його поезії складає виховання на творах відомого російського поета.

/Юрій Кривошей, автор збірки
Вона сама писала вірші в юності, і захоплювалась творчістю Сергія Єсеніна. Десь вона мене навчила читати у років 4-5, і на цьому збірнику, єсенінському, я вчився читати. Вважаю, що краще, ніж Тараса Шевченка «Сон», «Катерина» – просто неперевершено/

А ще на його вірші пишуть музику. Остання збірка Юрія Кривошея має претензійну назву «Мужчины не плачут». Тут є вірші-роздуми, громадянська поезія та прослідковуються філософські мотиви. Сам автор про неї говорить так: «Це кохання, біль за втраченими близькими та друзями, які загинули. Там є все». Тому твори презентаційно зачитують та слухають в обласній бібліотеці імені Івана Котляревського.

/Галина Вовченко, ведуча заходу
«А в парке с осенью встречалось бабье лето,
И было тихо в сумрачной тиши.
И я подумал: не поэзии все это.
А крик моей истерзаной души»/

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію