В українській пресі – пересуди навколо Полтавського Художнього музею

Навколо Полтавського Художнього музею в українській пресі точаться пересуди. Мова про картини 16 століття, які ніби-то є в екпозиції та які наче зникли під час Другої світової війни із німецького замку Дассау і їх, ніби-то, хоче повернути представник родини, якій вони належали. Якщо вірити ЗМІ, що пишуть на цю тему, доходить мало не до скандалу, музей відмовляється їх повертати. Із офіційними поясненнями виступила директор закладу.

Почалося все зі статті у німецькому виданні Mitteldeutcsche Zeitung, де 15 травня цього року з'явилася інформація, що під час перегляду в режимі он-лайн однієї із експозицій Полтавського Художнього музею виявлено зниклі у часи Другої світової картини, які ніби-то належали німецькому замку Дассау. І нащадок власників цих картин намагатиметься повернути цінність додому. На одній із них, пишеться, зображений його предок, князь Ангальтський. Хто із українських ЗМІ першим підхопив цю тему – відстежити зараз важко, надто багато передруків та пересудів у ЗМІ з'явилося за пару тижнів.

/Ольга Курчакова, директор Полтавського Художнього музею ім.М.Ярошенка
Ну, ось наприклад, «Арт- новини» від 4 червня 2015 року, автор цього репортажу Антоніна Кулачкова, вона дала таку назву: «В полтавському музеї знайдені крадені картини». У мене виникає питання - що значить крадені? Треба ж якось відповідати за ці слова! «Новини Полтавщини» передрукували із «Комсомольської правди» і назву дали в своєму коментарі таку: «Полтавці не збираються повертати німцям цінні картини»/

Директорка музею Ольга Курчакова обурена: вона каже, що гучними заголовками журналісти підривають імідж закладу. Розмови у ЗМІ дійшли уже до 6 картин, ніби-то датованих 16 століттям, які зараз у Полтавському Художньому музеї і які збирається забрати німецька сторона.

/Ольга Курчакова, директор Полтавського Художнього музею ім.М.Ярошенка
До нас не було жодних офіційних звернень з боку нащадка Ангальтського, ні з боку німецького уряду, ні з боку інших міжнародних інституцій. І ми не можемо навіть уявити собі, про які роботи княза Ангальтського вони ведуть мову. Оці «6 картин 16 століття...», я вам офіційно заявляю, щоб ви всі знали, в музеї взагалі немає 6 картин, які б можна було віднести до 16 століття/

Ось вона, та картина, навколо якої увесь безлад. Портрет князя Ангальтського. У Галереї мистецтв запевняють: його передав державний обмінний фонд, який допомагав наповнювати найбільш постраждалі в час війни музеї. В акті, що супроводжував картину, було вказано: копія, реконструкції не підлягає. Втім, портет вдалося відновити, на це пішло 30 років. До Другої світової справді музей мав багаті фонди, де було чимало картин, 16 століття – в тому числі. За роки окупації звідси вивезено більше 26 тисяч екпонатів, коли німці відступали, просто підпалили музей.

/Ольга Курчакова, директор Полтавського Художнього музею ім.М.Ярошенка
Акт складений 23 травня 1945 року комісією, яку очолювала колишній директор музею Литвинова на основі того опису, який по пам'яті був зроблений працівниками музею – що зберігалося в колекції. І отут в цьому описі зазначається, що картин втрачено 779 штук, ікон – 1895, гравюр 2030.../

Лише книжок, за спогадами людей, німці вивезли вагон. Питання про повернення втраченого за війну, кажуть музейники, на рівні нашої держави не піднялося ні разу.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію