22 травня 1861 року Тарас Шевченко назавжди повернувся до рідного краю

22 травня 1861 року Великий Кобзар, Пророк нації назавжди повернувся до рідного краю. Останній свій прихисток прах Тараса Шевченка знайшов на Чернечій горі в Каневі. Сьогодні полтавці згадували поета, художника, громадського діяча біля його пам'ятника.

Без зайвих слів та пишних урочистостей у п'ятниці вшановують пам'ять Тараса Шевченка.

/Олег Пругло, заступник голови Полтавської ОДА
Це все віхи нашої державності. Зараз як ніколи це питання стоїть гостро і, безумовно, про ті дати потрібно і пам'ятати, і про них знати. Ті маленькі штрихи – це як будівельний матеріал для нашої держави. Ми повинні знати і таких людей, і такі дати/

Ця дата, говорять посадовці, символічна для України. Адже попри всі перипетії свого життя Тарас Шевченко прагнув повернутися на рідну землю.

/Петро Ворона, голова Полтавської обласної ради
Коли людина помирала на чужині, вона дуже хотіла, щоб її тіло спочило на рідній землі. І це, знаєте, унікальний символізм любові до рідної землі. І ця дата сьогодні про це говорить/

Не обійшлося цього дня і без цитування поезії Великого Кобзаря. Після покладання квітів біля пам'ятника поетові лунали слова з його «Заповіту».

/Валентина Чирка, методист ПОІППО ім.М.Остроградського
Шевченко, саме він і уособлює ту ідентичність українства. І ми розуміємо свою національну ідентичність. Він об'єднує нас, він дає нам силу. Ми розуміємо, що це не просто поет, не просто художник, а найсправжнісінький, найвідданіший Пророк українства/

Нагадаємо, Тарас Шевченко пішов з життя 10 березня 1861 року у Петербурзі. Проте вже 22 травня його прах перепоховали на Чернечій горі у Каневі.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію