Друга світова чи Велика Вітчизняна?

Друга світова чи Велика Вітчизняна? Перемогу в якій війні прийнято відзначати 9 Травня? Цього року вперше за довгий час питання із трактуванням цих термінів перейшло із площини звичайних розмов та гучних заяв у конкретне законодавче втілення. 9 квітня Верховна Рада України ухвалила закон, відповідно до якого в офіційному документообігу відтепер використовуватимуть виключно термін «Друга світова війна». У чому принципова різниця між двома назвами та чи взаємозамінні вони, намагалася розібратися Крістіна Брігіда.

Друга світова війна – проти Великої Вітчизняної. Щороку прихильники однієї та іншої назви напередодні 9 Травня намагаються довести обгрунтованість їхнього використання відносно України.

/Тарас Пустовіт, заступник директора Державного архіву Полтавської області
Для України – це не Вітчизняна війна. Бо вона не здобула визволення від окупації, не здобула незалежності, а просто як була в колоніальному стані, так вона і залишилася в колоніальному стані/

Ще з уроків історії для всіх беззаперечним є той факт, що для Радянського Союзу війна розпочалася 22 червня 1941. З цієї дати бере відлік Велика Вітчизняна. Від самого початку війни, говорять історики, про неї стали згадувати у промовах та газетних статтях саме під цією назвою.

/Тарас Пустовіт, заступник директора Державного архіву Полтавської області
Це було дуже вигідно тій системі. Чомі було вигідно системі? Воно тиснуло на психіку багатьох людей, і мобілізувало на боротьбу з фашистським окупантом і так інше. Ніби все було зрозуміло, ніхто не міг поставити під сумнів таке визначення/

Сумніватися з приводу доречності такого формулювання почали в останні десятиліття. Якщо раніше поняття «Друга світова» та «Велика Вітчизняна» відрізняли перш за все хронологічними рамками, то нині заговорили про історичні факти, яким впродовж довгого часу не приділялася увага. З одного боку, пояснює директор Центру дослідження історії Полтавщини Олександр Білоусько, коли народ визволяє свою батьківщину, вітчизняний елемент присутній завжди, з іншого – у 44-му році для солдат війна не закінчилася, а продовжилася на території інших країн, що зумовлює світовий характер події. А Перемогу у 45-ому радянські війська остаточно здобули не в травні після капітуляції гітлерівської Німеччини, а у вересні – разом з розгромом японської армії. Тому, вважає Олександр Білоусько, до питання виникнення та трактування термінів, варто підходити надзвичайно грунтовно, зважуючи усі сторони.

/Олександр Білоусько, директор Центру дослідження історії Полтавщини
Є аналогія в історії – назвали Вітчизняною війною 1812 року, коли народ і армія давав відсіч Наполеону. Це була Вітчизняна війна, але вона так називається тільки в контексті 1812, а вже що було в 1813, 1814 році, в історії пишуть, що це закордонний похід російської армії/

На історію завжди впливала політика. Нині так звані радянські міфи намагаються розвінчувати, дивлячись на події під іншим кутом зору. Утім у звичайних мешканців нинішні розбіжності у використанні термінів, пов'язаних із війною, викликають здивування, таким чином розколюючи суспільство на дві частини.

/Бліци
- Я вважаю, що вона - Друга світова.
- У нас своє поняття цієї події. 9 Травня - наше свято. Як там не вважають на Заході, у Сполучених Штатах Америки.
- Друга світова, чи Велика Вітчизняна? - Друга світова.
- На мою думку, повинно залишатися так, як є. У кожній війні – своя повага, своя шана тим людям, які віддали життя.
- Світова, напевно. Тому що усі країни брали участь: Америка, Англія, Франція.
- Велика Вітчизняна війна, тому що вся Вітчизна захищала свою землю.
- Війна була війною. Усі народи воювали. Вона була, і про це не потрібно забувати ні одній владі, яка б не була влада/

Найголовніше, на чому наголошують історики, незважаючи на те, як зараз би не розставлялися акценти у подіях більше ніж 70-річної давнини, люди, які віддавали своє життя заради цієї перемоги, тоді не думали про те, яку назву отримає ця війна.

/Олександр Білоусько, директор Центру дослідження історії Полтавщини
Мова йшла про саме існування державності, нашого народу, нашого майбутнього, і тут більше треба задаватися питанням про ціну перемоги, про те, скільки на алтар цієї перемоги поклали людських життів. І ясна річ, що День пам'яті, і взагалі пам'ять про ці жертви – це не повинно бути співвіднесене з конкретним терміном як таким, а просто з подвигом народу у цій найбільшій в історії людства війні/

На сьогоднішній день, вважають фахівці, аби українців ще більше не заплутувати у назвах, кожну з них варто ретельно розтлумачити, або ж уніфікувати.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію