Безхатченки та вихідці із місць позбавлення волі ремонтують дитячі майданчики та сантехніку у полтавських будинках

Безхатченки та вихідці із місць позбавлення волі ремонтують дитячі майданчики та сантехніку у полтавських будинках. Здружити їх із громадою намагаються спеціалісти із благодійної організації «Світло надії». Кажуть: хочуть, щоб ці люди відчули себе потрібними. Тим більше, серед них справді чимало гарних спеціалістів.

/Олена Ляшенко, журналіст
Бездомні не завжди були такими, а вихідці із міст позбавлення волі не обов'язково пов'язані із криміналом. Часто – це майстри на всі руки, яким під силу полагодити те, що вже давно вийшло із ладу/

Цей чоловік звільнився у 2010, каже: йому добре допомогла церква, можна сказати, перевернула уявлення про життя.

/Іван, підопічний Центру адаптації БО «Світло надії»
Кинув пити, палити ще не кинув – оце хочу. Ходжу до церкви уже 5 років, там мені підказали, куди звернутися, я прийшов на Шевченка, 5а, жив тут 2 роки, працював/

На Шевченка 5а є Центр адаптації для таких, як Іван – бездомних, безробітних, кому нікуди піти після місць позбавлення волі.

/Роман Дрозд, керівник Центру адаптації БО «Світло надії»
Центр створений у 2011 році. За три роки через нього пройшло більше 800 чоловік. Основна наша задача – ввести цих людей у суспільство/

Появу центру адаптації мешканці сприйняли спочатку вороже, потім побачили: чоловіки з руками, можуть і сантехніку, і електропроводку полагодити.

/Олександра Берліна, живе у будинку біля Центру адаптації БО «Світло надії»
Знаєте, як зараз наші ЖЕДи працюють. Викликаєш працівника – можна чекати і 2 дні, і 3. А цих людей просиш – вони чим можуть, допоможуть/

Щоб змусити людей розгледіти у своїх підопічних майстрів, у Центрі створили проект під назвою «Скарбничка долі» на соціальній платформі «Добродел».

/Олена Чикурова, адміністратор Центру адаптації БО «Світло надії»
І художники, і штукатури, слюсарі, електрики, спеціальностей дуже багато, електрики. Я написала невеликий проект, ми виграли грант, ми закупили садовий інструментарій, жилетки із логотипами. Основний меседж проекту, який я написала, – згуртувати локальну громаду хоча б Київського району із бездомними/

У Центрі адаптації кажуть: намагаються довести, що бездомні – це не бруд та неприємний запах, це людська біда, яка може трапитися з кожним. Як-то кажуть, від тюрми та від суми не зарікайся.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію