Сьогодні у світі відзначають День книги та авторського права

Сьогодні у світі відзначають День книги та авторського права. Цю дату занесли до календаря у 95-році для того, щоб привернути уваги до книги як засобу поширення знань та захисту авторських прав. Чи доводилося полтавським письменникам мати справу із порушенням своїх прав та як фахівці радять їх захищати – у матеріалі Крістіни Брігіди.


/Крістіна Брігіда, журналіст
Ще у 1886 році у Берні була підписана конвенція про охорону літературних і художніх творів. Україна цей офіційний документ ратифікувала 20 років тому. Відповідно до нього, право автора на свій твір є автоматичним, тобто не потребує спеціального декларування. Утім, попри це, досить часто письменники та музиканти вимушені доводити авторство на власно створену продукцію у суді/

У судових інстанціях колись довелося підтверджувати свої права на пісню відомій полтавській поетесі Марії Бойко. На одному із національних каналів продюсер та виконавець оголосили себе авторами пісні, яку написала полтавка.

/Марія Бойко, поетеса, піснярка
В мене був запис саме цієї програми. Я слухала і цікавилася попередньою піснею, яка звучала до моєї (просто дистанційне керування лежало не біля мене, я не встигла переключити). Наступна пісня якраз була моєю. І так в мене залишився запис цей. Я подала цей запис, відбувся суд/

Правда була на боці полтавської піснярки. Тоді, згадує Марія Бойко, у якості моральної компенсації вона отримала чималу суму. Довести свою правоту їй допомогло Українське агентство з авторських та суміжних прав. З ним поетеса уклала угоду ще 20 років тому. Говорить: автори – творчі люди, тому, аби не мати проблем із правами на власну інтелектуальну працю, заручаються підтримкою професіоналів. Зазвичай, останнім доводиться мати справу із порушенням майнових прав, тобто контрафакцією і піратством, та немайнових – плагіату.

/Марія Бойко, поетеса, піснярка
Довести плагіат майже нереально, тому що треба експертні оцінювання замовляти. Не дуже охоче йдуть експерти. Експерти – це ж ті самі музиканти чи літератори, але чи вони схочуть сваритися з колегами. У цьому випадку це досить складно. Тим більше, що є якісь нормативи. Якщо там більше кількох тактів не повторюються. А літературно – два слова змінив – і це вже не плагіат/

Аби автори не хвилювалися за свої права, фахівці радять проводити їхню реєстрацію у Державній службі інтелектуальної власності. В Україні вона не є обов'язковою, проте у певних ситуаціях може вирішити чимало питань.

/Артур Дробаха, керівник юридичної компанії, практикуючий юрист
Насамперед, це буде підтвердженням, що саме цей автор є автором конкретного твору та, звісно, в подальшому буде вагомим аргументом, який застереже від можливих порушників таких, як плагіаторів або піратів/

Сама процедура реєстрації власних прав на твір, говорить Артур ДробАха, не складна і не потребує значних зусиль.

/Артур Дробаха, керівник юридичної компанії, практикуючий юрист
Подається заявка, ще пакет документів, який необхідний для цього, і протягом місяця розглядається, приймається рішення. Якщо документи і ваш об'єкт творчої діяльності, вироблений певним автором, відповідає вимогам, то приймається позитивне рішення, видається свідоцтво і фактично воно зареєстровано/

Ця практика, відзначають спеціалісти, на сьогоднішній день набула досить широкого поширення за кордоном.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію