Вік – не перешкода, аби здійснювати свої мрії і... танцювати

Вік – не перешкода, аби здійснювати свої мрії і... танцювати. У Полтаві ветерани відроджують Народний ансамбль танцю «Світанок». По кілька разів на тиждень такі ж запальні і з гарним настроєм жінки та чоловіки показують неабияку форму у танцювальному залі. А ще вони пропагують фольклор Полтавщини, бо, говорять, ветеранських хорів багато, а танців в Україні – одиниці. Про тих, кому за 60, і тих, у кого танець в крові, у матеріалі Інни Безуглої.

Вони називають це самодіяльністю. Багатьом із них за 60-т, і кілька разів на тиждень ці полтавці стають учнями у будинку культури залізничників. Вони – ветерани Народного ансамблю танцю «Світанок».

/Людмила Мухамедзянова, танцює в Народному ансамблі «Світанок»
Приходим так: у того спина, у того нога болить, у когось ще щось. Але Леонід Олександрович заграв, почався тренаж – і ми всі свої хвороби забули. Нам говорять: що це у вас в голові танці? А ми хочемо цим показати, що ми – з України, незалежно від того, якою мовою говоримо, де ми вчились, де народились. І цим показуємо, який пласт культури у нас/

Хореографією тут завідує Микола Дмитрович. Він танцює 60 років зі своїх 67.

/Микола Троян, керівник Народного ансамблю «Світанок»
Я сюди прийшов у 54 році. Мене сюди привела сестра старша, вона тут танцювала. І ось, з 54-го і по сьогоднішній день я танцюю. Я люблю танці швидкі, як ми тут говорим «тихо буйні». У нас воно так і є – немає м'яких танців/

Передує народним танцям серйозна розминка.

Ансамбль створений у 47 році, а в 72-му йому присвоїли звання Народного, яке підтверджували кожні 4 роки. Так продовжувалось до кінця 90-х. Далі у біографії колективу була пауза. Минулоріч його учасникам вдалося здійснити свою мрію і відновити ансамбль.

/Микола Троян, керівник Народного ансамблю «Світанок»
Ми раніше були і в Угорщині, Молдові, Білорусі, Прибалтиці, Кавказі... І танець чукчі... Оце виповнився нам рік, як ми збираємось. Кожні вихідні, двічі на тиждень, а буває й три. Уже й виступали, уже й в Гребінку їздили. Уже хочемо поїхати, не знаємо куди, на якийсь таємничий острів, – там концерт дати/

Повернувся у будинок культури і незмінний баяніст «Світанку» Леонід Бредун.

/Леонід Бредун, баяніст Народного ансамблю «Світанок»
Взгалі я працював учителем співів. А потім пішов у будинок культури і пропрацював там 43 роки. Це дає енергію, заряд. А для мене, для нас це дуже корисно/

Через вік музиканта дещо підводять пальці, але він все-одно допомагає на репетиціях.

Багато танців з репертуару ансамблю записані у різних куточках Полтавської області.

Через 2 роки «Світанок» готується відзначати ювілей – 70-річчя.

/Людмила Мухамедзянова, танцює в Народному ансамблі «Світанок»
Ми дуже щасливі, що наша мрія збулась і ми зібрались тут таким дружнім, великим колективом. Нас не було тут дуже багато років. Але кожні 5 років ми збирались, готували концерти, нові номери і глядачі нас не забули. Вони зустрічали такими оплесками, це приносить велику радість!/

Танцюристи запрошують до себе усіх, хто хоче танцювати. А ще говорять, що залюбки виступили б у госпіталях, щоб підтримати українських бійців.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію