У Полтаві презентували книгу «Дерев'яна монументальна архітектура Лівобережної України»

У Полтаві презентували книгу «Дерев'яна монументальна архітектура Лівобережної України». Це друга спроба видати рукопис відомого українського мистецтвознавця СтефАна Таранушенка. До цієї книги увійшли фотографії, світлини, опис релігійних споруд, що розташовувалися на території колишньої Полтавської губернії.

Аби зараз мати такий вигляд, книга, присвячена дерев'яній монументальній архітектурі Лівобережної України, пройшла довгий шлях. У далекому 1912 році матеріали до неї почав збирати відомий український мистецтвознавець Стефан Таранушенко. Утім тільки у 76-му це видання побачило світ. Щоправда, у ньому лише частково був втілений задум автора.

/Олександр Савчук, кандидат філософських наук, видавець наукової літератури
Книжка вийшла наполовину урізана і за кількістю ілюстрацій, і за кількістю креслень, і за кількістю церков, які там представлені. Це була цензура, тому що на 76-ий рік було складно видавати літературу, присвячену архітектурі, а зараз це можливо/

Нині маємо нове, друге видання книги. Ним зайнявся харківський видавець Олександр Савчук. Книга містить відомості, що дають уявлення, якими були православні храми, побудовані у 19 столітті.

/Олександр Савчук, кандидат філософських наук, видавець наукової літератури
Наприклад, церква Покровська з Ромен, яка стояла певний час у Полтаві. Її перенесли з Ромен до Полтави у 1907 році. Ось вона стояла у центрі Полтави. А також багато інших церков по всій Полтавській губернії. Десь у книзі представлені 45 церков з описами, фотографіями, кресленнями/

Храми тогочасної Полтавської єпархії переважно зводилися з дерева.

/Филип, Митрополит Полтавський і Миргородський
Це був сучасний місцевий матеріал. Храми ці легко було утримувати, тому що навіть зараз легше утримувати дерев'яні храми, ніж цегляні, кам'яні. Тому люди були прихильними до цих матеріалів/

Фотографії дерев'яних храмів Полтавщини в Інституті рукописів при Національній бібліотеці Вернадського в архівах Стефана Таранушенка відшукав краєзнавець Борис Тристанов. Як виявилося, більшість церков, що зображені на світлинах, були знищені ще до Великої Вітчизняної війни. Саме тому, говорять фахівці, безцінний доробок українського мистецтвознавця нині є дуже важливим для дослідників архітектури та краєзнавства.

/Георгій Негай, кандидат архітектури
Ми повинні завдячувати Таранушенку тим, що він глибоко дослідив і зберіг нащадкам композиційні схеми дерев'яної архітектури України. Ці композиційні схеми були джерелом створення українського барокко або так званого козацького барокко/

Подібна презентація видання вже відбулася у Чернігові, Києві та Львові. Зараз, говорить Олександр Савчук, на черзі – Суми.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію