7 липня стартувала загальнонаціональна акція «7 чудес України»
У кожному регіоні, переконаний голова Ради акції Микола Томенко, знайдуться свої сім чудес, які можуть стати не лише предметом досліджень, а й гідно представляти свій край. Нині на сайті акції з 21-го номінанта визначають 7 найкращих. На даний час сімка виглядає так: лідирує заповідник«"Кам'янець», далі – парк «Софіївка», національний заповідник острів «Хортиця», музей «Писанка», Херсонес Таврійський, Києво-Печерська лавра та Хотинська фортеця. Коли ж визначали топ-100 українських чудес, туди потрапили і 5 пам'яток нашої області, 3 з яких знаходяться безпосередньо у Полтаві.
Одна з трьох пам'яток, які потрапили до списку "7 чудес України" - Полтавський Краєзнавчий музей. Це – унікальний зразок українського стилю. У його фондах сьогодні зберігається понад 300 тисяч екземплярів.
Під час відступу німецько-фашистські війська 3 дня палили будинок. Відбудовували його досить довго. Лише у 1964 році він знову відкрив свої двері. Зараз Полтавський Краєзнавчий музей - один з кращих і найстаріших в Україні, за рік він приймає близько 300 тисяч відвідувачів.
Друга пам'ятка, яка потрапила до списку – садиба Івана Котляревського. Це – чи не єдиний у місті житловий особняк початку ХІХ століття. Найдорожчим музейним скарбом є рукописний архів письменника, який повернувся до музею з Санкт-Петербурзької бібліотеки Салтикова-Щедріна.
Після своєї смерті Іван Котляревський заповів свою хату економці, але вона швидко розпродала все майно, потім тут жили солдати, далі був трактир, з кінця ХІХ століття у садибі жили звичайні люди, тільки у 69-му їх виселили у сусідній будинок.
З того ж таки 69-го меморіальна садиба письменника відкрилася як музей, після того, як рішенням ЮНЕСКО 200-річчя від дня народження письменника відзначалося у 126 країнах світу.
Третя полтавська пам'ятка топ-100 загальнонаціональної акції – перлина української барокової архітектури – комплекс Хресто-Воздвиженського монастиря – єдиний семибанний храм, що зберігся до наших днів, який має циліндричну форму бань.
Існує легенда, що коли перший Полтавський козацький полковник Мартин Пушкар після перемоги на річці Ворсклі вирішив побудувати монастир, то привіз на гору біля Полтави отця, який, за переказами, мав дар віщування. Він дав добро на будівництво.
Хресто-Воздвиженський монастир був резиденцією Карла 12, відвідав його і Петро І. Під час громадянської війни його кілька разів грабували, сплюндрували кладовище поряд, де були поховані родичі Пушкіна та Гоголя. У 30-х роках подвір'я перетворили на дитячу трудову колонію, у 1942 році колишній чоловічий монастир став жіночим. Далі – роки запустіння. Перша після багатьох років простоювання літургія в монастирі була відправлена у 1991 році.
До списку потрапили ще 2 пам'ятки з Полтавської області: Миколаєвська церква у Диканьці та заповідник-музей Миколи Гоголя.