У Полтаві видали роман з епопеї, яка 20 років чекає свого повного друку

У Полтаві видали роман з епопеї, яка 20 років чекає свого повного друку. Її автор – полтавець Михайло Олефіренко – один з небагатьох прозаїків, який пише у цьому складному та рідкісному жанрі. Хто допоміг письменнику частково реалізувати свою мрію і як її оцінили літературознавці – дивіться далі.

Книжки пишуть для того, щоб вони хвилювали читача і западали йому в душу. Це сповна виходить у полтавського прозаїка Михайла Олефіренка, вважають його колеги.

/Іван Нечитайло, член Національної спілки письменників України
Землячка із села Шияни, вона поруч жила, десь за 2-3 кілометри, то вона каже: я читала, я там дуже багато своїх родичів пізнала. Мені здається, якщо люди пізнають своїх персонажів чи конкретних людей у цих персонажах, – автор досяг того, що хотів/

Михайло Олефіренко ще 20 років тому написав епопею «Пора цвітіння терну». Й досі у повному обсязі вона не видана. У світ вдається випускати лише окремі частини. Нині в обласній бібліотеці презентували роман з епопеї під назвою «Мертві не зраджують». Автор із задовленням читає передмову до своєї книги.

/Михайло Олефіренко, автор книги «Мертві не зраджують»
Епопея – видатне явище в сучасній українській літературі, здатна достойно репрезентувати її перед світовою літературною читацькою спільнотою, у будь-якій іншій, значно багатшій літературі цей твір став, безперечно, предметом національної гордості/

Незвично в обласній бібліотеці на презентації – чиновники обласної ради. Бо саме за сприяння влади книгу видали.

/Володимир Микійчук, заступник голови Полтавської обласної ради
Я з задоволенням прочитав першу книжку. Це книжка дійсно про нашу історію, про наш край. Це книга не про щось таке велике, а про те, як в нашому селі – Байраку під Мирогородом – конкретно кожна сім'я переживала страшну трагедію у нас під час Голодомору/

Надрукували книгу до 81 річниці пам'яті жертв Голодомору. Її вже високо оцінили літературознавці та сучасники, як таку що має велику історичну цінність.

/Іван Нечитайло, член Національної спілки письменників України
Про ці події гарно сказав Микола Жалинський: коли я читав ці книжки, мені хотілося крикнути на весь світ: «Боже мій, невже це було насправді!»/

Стрічка новин