Більше половини українських селян п'ють неякісну воду

Більше половини українських селян п'ють неякісну воду. У багатьох колодязях вона забруднена нітратами та хімічними відходами. А системи водопостачання, за допомогою яких можна було б вживати очищену воду, у сільській місцевості просто відсутні. Українці труяться небезпечною водою, але проблему, що набула загальнодержавного характеру, чиновники вирішувати не поспішають.

У селі Чапаєве Чутівського району - більше тисячі населення, тут працює одразу декілька підприємств. Є фермерські господарства, комбікормовий завод, підприємство із заготівлі зерна та інші.
Ганна Білик у Чапаєвому живе більше тридцяти років. Однак за увесь цей час діждатися елементарного - водопостачання, жінка не може.

/Ганна Білик, жителька с.Чапаєве
Потрібно нам, щоб для пиття була нормальна вода. Для прання - у нас є в колодязях. А ось для питання, для приготування їжі, треба, щоб вода була. Кажуть, зі скважини вода - без пестицидів, не така ж, як із колодязів/

Село Чапаєве - досить розлоге. Але без простих зручностей залишили окремих його жителів. Кілька вулиць, де живуть практично одні пенсіонери, - не помічають.

/Ганна Білик, жителька с.Чапаєве
Коли був сільгосп - отам скрізь провели. А у нас оцей куток - без води. Три вулиці/

Своїми бідами полтавці поділилися із кандидатом у народні депутати по 149 виборчому округу Олександром Русіним. Він говорить: 100 тисяч в обласному бюджеті на проект для водопостачання знайти можна.

/Олександр Русін, кандидат у народні депутати України по 149 виборчому округу
Ті кошти, які треба вкласти сюди, я думаю, поважаючий себе голова районної державної адміністрації, губернатор міг би вирішити. Але ні голова РДА, ні голова облдержадміністрації в цьому селі навіть не були. Не дивлячись на те, що мешканці і зверталися, і звертаються/

На воді проблеми людей у Чапаєвому не закінчуються. Болючих питань чимало. Одне з них - школа.
Селяни говорять: ремонтувати свою школу батькам доводиться за власні кошти. А приміщення наразі у такому стані, що учні, які її відвідують, увесь час хворіють. Дах протікає наскрізь, а вікна просто вивалюються. Мешканці села скаржаться: до їх бід немає діла ні місцевим чиновникам, ні державним. Чоловікам, які пішли воювати на Схід України, не дали навіть одягу. Їх дружинам місяцями доводиться випрошувати кошти хоча б харчування дітей у школі та дитсадках.

/Олександр Русін, кандидат у народні депутати України по 149 виборчому округу
Я чим більше об'їжджаю села Полтавщини свого округу, тим більше ставлю питання: а за що загинула Небесна Сотня? Проблеми тієї жінки, у якої чоловік в АТО, і вона сама його скупляє, не вирішується. Проблеми поранених не вирішуються. Мені, чесно кажучи, соромно за тих людей, які називають себе нашою владою/

Українцям треба ставати до боротьби: йти у кабінети чиновників і не просити те, що має бути у кожного, а вимагати. Причому у найжорсткішій формі, вважає Олександр Русін. Бо жити так далі просто не можна.

Стрічка новин