Студія «Місто» передала центру адаптації благодійної організації «Світло надії» речі для безхатченків

Прибрали у своїх шафах, і заодно – допомогли безхатченкам і вихідцям із міст позбавлення свободи працівники Студії «Місто». Це уже стало традицією – щокварталу брати на роботу речі, які не носяться. Їх відвезли до центру адаптації благодійної організації «Світло надії».

Ці пакунки посеред інформаційного відділу чекають, поки їх вивезуть, уже майже місяць. Колектив Студії «Місто» започаткував традицію ділитися своїми речами два роки тому. Ініціатива пішла від журналістів.

/Крістіна Брігіда, журналіст
Мені здається, якщо ти про якусь річ не згадуєш там близько 2 років, то вона тобі не потрібна, ти можеш обійтися без неї. А комусь вона стане в нагоді. Також це була гарна нагода прибрати у себе в шафі/

Звукорежисер теж прибрав у себе в шафі і вирішив, що може поділитися.

/Сергій Горб, звукорежисер
У мене багато зайвих речей вдома зібралося і я вирішив принести їх сюди на студію, щоб їх позбутися. Комусь із людей вони згодяться/

Відвіз наші пакети до місця призначення – адаптаційного центру благодійної організації «Світло надії» – наш водій. Там їх одразу розглядають. Адміністратор Олена прикинула, кому що віддаватимуть.

/інтершум
Знаємо навіть, хто в них приїде, віддамо Валері/

Гостра проблема наразі у теплих речах, кажуть у центрі. Сюди звертаються безхатченки, біженці, люди із залежностями. Допомагають усім.

/Олена Чикурова, адміністратор адаптаційного центру БО «Світло надії»
Переночувати, вдягтися, взутися, поїсти, просто поговорити. Процедура така: приходить людина, ми йому даємо 2 направлення у шкірвендиспасер, здати аналізи крові із пальчика і у першу міську лікарню/

Якщо із аналізами гаразд, людині надають першу допомогу – пропонують помитися та випрати речі, нагодують, покладуть спати ось в таких кімнатах. А це вже ліжка тих, хто проходить адаптацію, працює із психологами, повертається до нормального життя. Живуть тут і переселенці із Луганщини. Хлопчик злякався автоматного залпу на честь визволення Полтави, тому зараз не в школі.
Допомогли і Анастасії із Кривого Рогу. До центру вона прийшла місяць тому, просто із колонії.

/Анастасія
В принципі, у мене все є, але це вдома, там, де живуть мої батьки. Але я не можу повертатися туди, дуже багато я зробила поганого, наркотики були в моєму житті. Мені б хотілося щось змінити. Вони мені дали дах над головою, допомогли із роботою, тут є психологи/

Допомогти може кожен, кажуть у центрі, – теплими речами, медикаментами, їжею і засобами гігієни.

Стрічка новин