Щорічно у другу суботу вересня у нашій країні відзначають День українського кіно

Щорічно у другу суботу вересня у нашій країні відзначають День українського кіно. Вітчизняні стрічки посідають перші місця на різноманітних закордонних фестивалях, утім залишаються невідомими для глядачів у себе на батьківщині. Чому існує така несправедливість та яким чином у Полтаві розвивають кіномистецтво, дізнавалася Крістіна Брігіда.

До Олександра Калашника щороку приходять десятки молодих і амбітних сценаристів та режисерів. Він – один із організаторів Фестивалю документальних фільмів «Полтава ДОК». Режисерів-початківців та власне глядачів пан Олександр не втомлюється переконувати: художні фільми – не вершина кіномистецтва. В рази важчою та трудомісткою є документалістика.

/Олександр Калашник, організатор Фестивалю документальних фільмів «Полтава-ДОК»
Документальне кіно йде першим за складністю, за масштабами і за тією лінією, коли оператор та режисер потрапляють у такі ситуації, коли жодні домашні «заготовки», жодні сценарії не працюють. Він повинен приймати рішення сьогодні і негайно/

Не злякався цих особливостей роботи документалістів Артур Ароян. Разом із друзями торік він став переможцем фестивалю «Полтава-ДОК» у номінації «Мистецтво жити». На розсуд журі представляли фільм про Кадетський корпус.

/Артур Ароян, автор фільму «Крізь порожнечу»
Ми зрозуміли, що в будь-якому разі треба робити, не для фестивалю звичайно, треба робити, коли ти відчуваєш, що ти хочеш щось сказати, тобі є що сказати, а потім далі вже знаходять можливості або знаходяться ті, кому це цікаво. Таким чином ми і рухаємося далі/

Молоді митці переконують: українське кіно має право на життя та свій розвиток, проте на екранах телевізорів воно не витримує конкуренції із російською та закордонною кінопродукцією.

/Артур Ароян, автор фільму «Крізь порожнечу»
Українське кіно існує. Існують фахівці, які добре роблять свою роботу технічно, існують люди з цікавими ідеями, і ми це бачимо, коли українські фільми займають призові місця у Каннах або десь на Берлінале. Але проблема в тому, що глядач цих фільмів не знає/

Проблема, на думку полтавських режисерів, у тому, що в Україні відсутня розвинена кіноіндустрія, яка б займалася питаннями прокату вітчизняних фільмів.

/Коля Янн, режисер
Для того, щоб це відбулося, не потрібно якихось великих грошей. Потрібно виховати спеціалістів та повинно бути сприяння влади. Вони повинні розуміти, що якщо ми не знімаємо серіали про українських міліціонерів, то ми будемо дивитися серіали про російських міліціонерів/

Нині Артур Ароян зі своєю командою готує другий фільм, з яким виступить на Фестивалі «Полтава-ДОК». Часу, говорить, залишається небагато, адже змагання серед полтавських сценаристів та режисерів стартує вже 27 вересня.

Стрічка новин