Віртуальне життя: полтавці проводять у соцмережах по кілька годин на день

Кілька років тому з'явилося таке поняття як «залежність від соціальних мереж», хоча про хворобливий потяг до Інтернету йдеться вже давно. За твердженням психологів, молодь, і навіть люди середнього віку, блукають «всесвітньою павутиною» по кілька годин на день, знаходять там віртуальних друзів, при цьому забувають про живе спілкування. Більше про це – у наступному сюжеті.

Анастасія Романюк – школярка. Як і її однолітки, вона – активний користувач соціальних мереж. Тут, говорить, знаходить потрібну інформацію, слухає музику, переглядає фільми та фотографії, а ще – спілкується із людьми з інших міст і країн.

/Анастасія Романюк, активний користувач соцмереж

У навчанні це теж дуже зручно, бо можна легко проводити соцопитування, знаходити людей за інтересами, які можуть тобі в чомусь допомогти/

Щоправда, зазначає Настя, в спілкуванні у соцмережах є й свої недоліки.

/Анастасія Романюк, активний користувач соцмереж

Проблема, з якою стикалися багато моїх знайомих і я сама, – це те, що спілкування в інтернеті може там і залишатися, навіть якщо люди живуть в одному місті/

Саме це найбільше непокоїть психологів. Вони стверджують: занурюючись у спілкування з віртуальними знайомими, люди забувають про реальних. Втрачаються соціальні навики та емоційний зв'язок із співрозмовником. До того ж часто листування через інтернет – анонімне, надана інформація – неправдива і ніхто не несе відповідальності за її розповсюдження.

/Кіра Сєдих, завідувачка кафедрою психології ПНПУ ім.В.Короленка

Тільки здається, що це спілкування є повноцінним, насправді, в ньому закладений певний обман із самого початку, бо ми не бачимо реальної людини, не знаємо, якого вона віку, якого кольору в неї очі, як вона посміхається/

Більше того, за твердженням психологів, соціальні мережі інколи стають причиною реальних розлучень. Хоча є й непоодинокі випадки, коли люди знайомляться в інтернеті, починають зустрічатися і навіть створюють сім'ї. Саме так трапилося із Юлією і Володииром Таран, які відзначили річницю подружнього життя.

/Юлія Таран, познайомилась із чоловіком у соцмережі

- Спілкувалися ми з ним 2,5 роки лише ВКонтакті, потім обмінялись номерами телефонів, переписувались смс і наважились подзвонити.

Володимир Таран, познайомився із дружиною у соцмережі

- А потім одного разу зустрілися у центрі міста, вона йшла в один бік, я – в інший. Ми в цей час розмовляли один з одним по телефону, таким чином зустрілися/

Для багатьох реєстрація у соціальних мережах – це ще й можливість підзаробити. Створюючи окремі групи, наші співвітчизники розповсюджують різноманітні товари, часто виготовлені власноруч.

/Тетяна Коротких, розпочала свій бізнес із створення групи у соцмережі

У декретній відпустці я захопилась в'язаною іграшкою. Спочатку це було хоббі – дарувала друзям, потім з'явилися перші покупці, це наштовхнуло на думку створити магазин товарів для творчості. Я відкрила групу у соцмережі, потім – сайт, тепер у мене свій магазин/

Самі по собі соціальні мережі, говорять психологи, не несуть небезпеки. Але не тоді, коли стирається межа між віртуальним і реальним спілкуванням і ви починаєте буквально «жити в комп'ютері», а за відсутності інтернету відчуваєте майже фізичний дикомфорт. Якщо ж подібних проявів немає – немає і залежності, а отже, і підстав для хвилювання.

Стрічка новин