У Полтаві відбулося виїзне засідання президії Національної спілки краєзнавців України

Наше місто у рамках подібного заходу її представники відвідали вже вдруге.

Про краєзнавчий рух на теренах України, його історію та сьогодення члени Національної спілки поділилися на прес-конференції з нашими журналістами.

Краєзнавчий рух в Україні зародився у 1925 році. Вже на початку існування він об'єднував більше сотні осередків, у яких представники різних професій займалися вивченням історії рідного краю.

/Олексій Нестуля, голова правління Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України

Це природня тяга та любов людей до рідної землі, до рідного краю спонукала до вивчення історії, до вивчення пам'яток, які закарбували героїчні та трагічні сторінки історії українського народу/

Трагічна сторінка в історії пов'язана і з іменами видатних на той час краєзнавців. Майже всі вони за власну активну діяльність на ниві дослідження своєї землі були репресовані радянською владою. Торкнулися переслідування і представників Полтавського наукового товариства.

/Олексій Нестуля, голова правління Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України

Якщо говорити про Полтавське наукове товариство, то воно було репресоване майже у повному складі. НКВС-сівці взяли списки членів товариства, скрупульозно відпрацьовували їх. Належності до цього товариства було достатньо, щоб готувати кримінальні статті/

Значний вклад у розвиток краєзнавства здійснив Петро Тронько. Саме він був автором унікального видання про історію міст та сіл Української РСР. Сьогодні справу Петра Тимофійовича продовжують члени Національної спілки краєзнавців України. Наразі їх налічується більше двох з половиною тисяч. Поряд із дослідницькою та видавничою діяльністю, розповідають, нині для них першочерговим питанням є створення загальноукраїнського підручника «Основи краєзнавства».

/Олександр Реєнт, голова Національної спілки краєзнавців України

Декілька вузів в Україні мають кафедри краєзнавства. Це Київський національний університет імені Шевченка, Харківський університет Каразіна, педагогічний Волинський університет. Десь 5 або 6 вишів, які мають кафедри краєзнавства, але загальноукраїнського підручника немає/

Новий підручник дозволив би поділитися методологією дослідження рідного краю. Адже до спілки краєзнавців нині входять люди абсолютно різних професій, які люблять свою малу Батьківщину.

Стрічка новин