У заказнику Великобагачанського району лісівники за п'ять років налагодили популяцію диких качок

Відео знаходиться в архіві

Ви можете переглянути його за посиланням:
https://yadi.sk/d/k0YcHik6gPCbr

Ще 5 років тому у Великобагачанському районі, розповідають місцеві мешканці, водоплавні дикі качки були екзотикою. Їх можна було побачити на водоймах лише зрідка. Нині ж, завдяки роботі мисливського господарства, що знаходиться у підпорядкуванні обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, качок в угіддях – понад три сотні. Як живеться пернатим під пильним наглядом працівників організації – бачили наші кореспонденти.

У Великобагачанському районі, а саме – селі Затін, є озеро з однойменною назвою. Розташоване поруч з автодорогою, воно привертає увагу багатьох людей, і не лише влітку, а й взимку. А все тому, що тут можна побачити багато диких качок, яких уже кілька років поспіль розводять представники мисливського господарства – структурного підрозділу обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок.

/Василь Проскура, голова ГО «Рибачок» (Великобагачанський р-н)

Затін – це озеро в заказнику, тут полюванння заборонене. Бачите, на кладках сидять качки, рибу розводимо, багато лисок, каченят, лебеді заселились/

Диким качкам, схоже, добре живеться в угіддях госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства, площа якого становить майже 5 тисяч гектарів, бо кількість пернатих поступово збільшується. Диких каченят, розповідають мисливці, завозять із розплідника, що на Харківщині, і випускають у дику природу. Підростаючи, качки дають багато потомства. Зазвичай, одна висиджує 8-9 каченят, проте є й матері-героїні, у них – 16-ть.

/Микола Ребрик, заступник директора мисливського господарства Полтавської обласної організації УТМР

Зараз тут 300-350 качок точно є, ми хочемо довести, що якщо чимось займатись, то все буде!/

За качками доглядають, як за малими дітьми, підгодовують, охороняють від браконьєрів. Ще 5 років тому, розповідає Микола Ребрик, який опікується птахами, у районі водоплавних диких качок майже не було, а все тому, що підприємства не вирощували жита, пшениці та ячменю, тож пернатим не було чого їсти. Нині ж члени обласної організації товариства подбали про кормову базу: для звірів та птахів спеціально вирощують кукурудзу та просо.

/Костянтин Боровик, голова президії Полтавської обласної організації УТМР

Сьогодні природа просить нас: «Допоможіть». Чотири тисячі качок ми завезли за останні три роки в область. Ми бачимо реальний результат, хоч і кажуть: «Качки ж полетять!». Та й що? Вони ж полетять і прилетять, якусь частину відстріляють, але 20-30% повернуться сюди/

Загальна площа мисливських угідь Полтавщини, розповідають мисливці, – 1 мільйон 50 тисяч гектарів. Відтворенням природи члени товариства займаються у 18 районах області. Проте нині далеко не всі угіддя – у підпорядкуванні обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок. У Великобагачанському районі, наприклад, лише 5 тисяч гектарів із 70-ти. Решту передали у приватні руки. На своїй території дбайливі господарі намагаються зробити усе можливе, щоб звірям і птахам жилося добре.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію