День двору відсвяткували полтавці, які мешкають по вулиці Чапаєва, 1

Відео знаходиться в архіві

Ви можете переглянути його за посиланням:
https://yadi.sk/d/0Qkeg4UsgPAnx

Вже багато років поспіль нинішні і колишні жителі Гороховського двору збираються, аби поринути в атмосферу свого дитинства та молодості.

Щороку такою гамірною компанією вони збираються разом, аби зустріти старих знайомих, згадати своє дитинство та молодість.

/Володимир Свиридюк, колишній мешканець двору по вул. Чапаєва, 1

Заїжджала поштова машина – дядя Віталя (він зараз хворіє, не зміг прийти, але минулого разу він був). Туди грузили матраси, палатки, вудки, м'ячі, бадмінтон. Ми виїжджали у Потоки, їхали усім двором і там відпочивали на свята/

Раніше тут здебільшого розташовувалися комунальні квартири, тож теплим відносинам між сусідами дітей, які народжувалися тут, навчали змалечку.

/Олег Іопа, колишній мешканець двору по вул. Чапаєва, 1

Тут у нас усе було спільне. Немає солі – я не розумів, що таке «немає солі», у сусідів завжди є. Немає картоплі, інших продуктів... Усі побутові, харчові, політичні, сімейні питання – вони всі були одні-єдині/

Свій двір мешканці називають цілою Гороховською імперією. Про неї, говорять, знала вся Полтава. Взимку посеред двору влаштовували ковзанку для великих та малих, а літніми вечорами тут відбувалися справжні турніри з гри у доміно. Утім найбільш велелюдно зазвичай було на весіллях, згадують полтавці. Одне з таких зіграли між мешканцями легендарного двору Тетяною та Володимиром. Разом подружжя Лісовенків живе вже багато років. Тепер з ностальгією згадують безтурботний час свого дитинства.

/Тетяна Лісовенко, мешканка двору по вул. Чапаєва, 1

Ми коли у дитинстві були, у нас піонерська кімната була, піонервожаті були, ми своє дитинство постійно згадуємо. І діти наші росли тут, тут багато діток було, дружньо росли, і сусіди також. Завжди тут можна було ввечері, вночі ходити – ніколи не страшно/

Мала Батьківщина – Гороховський двір – навчив його мешканців, говорить Володимир Лісовенко, жити в злагоді, мирі, взаємоповазі один до одного.

/Володимир Лісовенко, мешканець двору по вул. Чапаєва, 1

Свої закони були, за якими ми росли, але закони ці – підтримати, допомогти і не ображати слабких/

Цьому Лісовенків навчали батьки. Вони у свою чергу ці прості істини передали своїм дітям та онукам. Майже в один голос усі мешканці Гороховського двору говорять: особливого секрету добросусідських відносин немає. Справа, перш за все, у дружбі та у вмінні пробачати своїм близьким.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію