Проводи, Радовниця, Радуниця, Гробки, Могилки чи Діди

Відео знаходиться в архіві

Ви можете переглянути його за посиланням:
https://yadi.sk/d/XLJdrJ3UgPBgL

В різних регіонах України цей день називають по-різному. Втім зміст від того не змінюється. Ще з язичницьких часів другий після Великодня тиждень вважається поминальним. В понеділок прийнято приходити на цвинтар, прибирати могилки та добрим словом згадувати своїх померлих родичів.

Другий після Великодня тиждень в українській традиції вважається поминальним. Починаючи з язичницьких часів в ці дні люди збираються бля могил своїх рідних, близьких та друзів на Про́води, або по-іншому Ра́довницю, Радуницю, Гробки́ чи Діди.

/о.Василь, священик

Свята православна церква, згадуючи пам'ять Радовниці, просить і звертається до кожної віруючої людини, щоб ми прийшли в цей день до храму, взяли участь у таїнствах сповіді і причастя, а потім, прийшовши на цвинтар, до могил, молитовно згадали і вшанували пам'ять рідних і близьких/

Найбільший наплив відвідувачів на місцевих кладовищах, говорить начальник КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування», – в суботу, неділю та на сам поминальний понеділок. Люди приходять пом'янути близьких та навести лад на їх могилах. Додає це роботи і самим комунальникам.

/Рамаз Заркуа, начальник КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування»

Скажу так, що в сто разів більше, ніж у звичайний день. Ми з 4.00 ранку щодня протягом тижня перед Поминальним понеділком висилаємо техніку, збираємо своїх працівників по всьому місту і починаємо працювати. Працюємо до 8.00-9.00 ранку, щоб перед приходом відвідувачів все було чисто та прибрано/

Серед відвідувачів кладовища цього дня – і Євгеній Заславський. Чоловік – корінний полтавець, чимало його родичів, близьких та друзів поховані на місцевих кладовищах.

/Євгеній Заславський, прийшов на цвинтар

Мої корені виходять саме з цього міста. Мої родичі покояться на цьому місці. Ми прийшли пом'янути їх у чотирьох колінах. Сьогодні ми об'їжджаємо все місто, адже на цьому цвинтарі, і не тільки, а й в інших місцях, у нас є родичі. Ось ми зараз звідси поїдемо далі, і години до 16.00 ми ледь встигаємо об'їздити всіх/

На поминальний понеділок місце, де спочивають померлі, оживає. Люди приходять цілими родинам. Одні носять воду, щоб полити квіти, інші підсипають могили піском. Для відвідувачів цвинтаря працюють продавчині: тут можна придбати штучні квіти, вінки, прохолодні напої і навіть закуску.

/Наталія Дяченко, продавчиня

Хто не забув, той візьме шматочок, закусити. Недорого, все якісне, дуже смачне, натурального копчення/

Головне, нагадують працівники цвинтаря, – наприбиравшись на могилках не залишити ще більше бруду, ніж було. Для старих вінків та квітів на цвинтарях є спеціально відведені місця.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію