Три різні жінки, три різні особистості і майстрині зуміли поєднати свою творчість

Відео знаходиться в архіві

Ви можете переглянути його за посиланням:
https://yadi.sk/d/rFYYGxh0gPBGV

У Полтаві в обласній бібліотеці відкрилася експозиція, присвячена Великодню. Учасниці виставки працюють у різних жанрах, техніках і навіть видах мистецтва, але їх роботи полтавці називають однаково цікавими та народними.

За несміливою та скромною зовнішністю цієї дівчини важко вгадати, яку вона має освіту, і ще більш неймовірно передбачити, який поштовх їй це дало.

/Ольга Чаускіна, майстриня вишивки

За спеціальністю – «газопостачання та вентиляція», отримала фах «інженер-будівельник» і почала займатися вишивкою. Знайшла справу свого життя/

Такі несподівані зміни були викликані неприємними подіями у житті, зізнається Ольга. Втім тепер вона має справу, якою займається постійно і для душі, і для прожиття.

/Ольга Чаускіна, майстриня вишивки

Невеликі гроші, але гроші. Головне ж, що заробляю/

Зовсім інша – майстриня витинанки Тетяна Луценко. Її роботи – це порив та підйом душі.

/Тетяна Луценко, майстриня техніки «витинанка»

Вони робилися в такому дуже своєрідному стані. Як кажуть, на єдиному подиху. І ця, найбільша робота, була створена буквально за 2 дні/

Її твори – для всіх. Вона активно подорожує з ними виставками, навіть була за кордоном. І там, говорить жінка, позитивно сприймають наші українські витинанки.

/Тетяна Луценко, майстриня техніки «витинанка»

Найперші мої роботи – вони гарно прижилися у домашньому інтер'єрі, хоч й інколи, для виставки, їх доводиться знімати. Своїм близьким друзям я так чи інакше даруюі вони раді, їм подобається. То і я рада/

А ось Катерина Калініченко виношувала потяг до рідкісного стародавнього французького мистецтва «Фріволіте» більше десяти років. Нарешті у 90-х, працюючи в інституті зв'язку, освоїла його разом з колегами.

/Катерина Калініченко, творить «фріволіте»

Ми замовили зі співробітницями човники, замовили літературу і самотужки почали освоювати. Мені допомогло вміння плести рибацькі сітки. У мене завжди висить шматочок сітки, що плів мій батько. Це породило все, що ми маєм/

Відтоді рукоділля її супроводжує повсюди, бо рідкісне мереживо з пустот не заважає своєю мініатюрністю.

/Катерина Калініченко, творить «фріволіте»

Воно зручне тим, що можна у будь-який час ним займатись. Тут тільки човники, ниточки - у руках. Можна в машині, можна навіть на возі плести/

Усі ці твори на розсуд полтавців майстрині представили в обласній бібліотеці до свята Воскресіння Христового.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію