На Полтавщині помер єдиний кавалер чотирьох медалей «За відвагу» Олексій Левченко

Відео знаходиться в архіві

Ви можете переглянути його за посиланням:
https://yadi.sk/d/_gW4Fl9qgPAXq

Сьогодні в останню путь проводжали єдиного на Полтавщині кавалера зароблених на фронтах Великої Вітчизняної чотирьох медалей «За відвагу» Олексія Левченка. Трішки більше двох місяців не дожив Олексій Якович до свого 90-річчя. З орденоносцем прощалися не лише його рідні, а й представники ветеранських організацій, бойові побратими, мешканці міста.

У 16 років Олексій Левченко добровільно вступив до лав Червоної Армії, спочатку був бійцем кулеметного батальйону, потім служив у роті розвідки. За роки війни брав участь у звільненні Києва, Москви, був у складі Воронезького, Степового, першого, другого та третього Українських фронтів. Нагороджений багатьма медалями, серед яких Ордени Слави, Великої Вітчизняної війни та чотири медалі за відвагу.

/Леонід Солодовник, голова Ради ветеранів Полтави

Такі медалі давали лише тим, хто відзначився в серйозних бойових операціях. Це медалі «За відвагу», згідно із нашим законодавством, це дає право вважати його Героєм Радянського Союзу/

Голова Ради ветеранів Київського району міста Степан Лукасевич служив з Олексієм Левченком в одному авіаційному полку. Нині прийшов провести бойового товариша в останню путь. Таких, як Олексій Якович, говорить, нині лишилися одиниці.

/Степан Лукасевич, голова Ради ветеранів Київського району

Таких нині, за даними двомісячної давнини, в Україні лишилося восьмеро, людей, які нагороджені 4 медалями. Олексій Якович пішов з життя, значить, 7 чоловік залишилось/

18 серпня Олексію Яковичу виповнилося б 90, проте першого червня його серце зупинилося. Сьогодні Олексія Левченка проводжали в останню дорогу рідні, бойові товариші, представники влади, громадськості.

/Тамара Супруненко, вдова

Як він ставився до людей, так і вони ставились до нього. Він радів кожному дзвіночку, кожній зустрічі, він жив життям доброзичливості/

Олексій Якович працював військовим лікарем до 2006 року, вийшовши на пенсію, займався ветеранською діяльністю, часто бував у школах, спілкувався з дітьми, був постійним учасником заходів до Дня Перемоги і Дня міста. Ця людина – легенда, говорять про нині вже покійного Олексія Левченка, він стійко долав життєві труднощі, ніколи не скаржився на свою долю, любив людей і до останнього умів радіти дрібницям.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію