У пам’яті на все життя залишається і випускний вечір

Відео знаходиться в архіві

Ви можете переглянути його за посиланням:
https://yadi.sk/d/hLTAiLBJgPCfe

У більшості полтавців він асоціюється із зустріччю першого дорослого світанку на пагорбі поблизу Білої Альтанки. Ми продовжуємо цикл сюжетів про пам’ятники нашого міста. І сьогоднішня розповідь – про історію встановлення у Полтаві Білої альтанки. Чи дійсно на Івановій горі підкували коня Петра І, дізнаєтеся з наступного сюжету.

Біла Альтанка - справжній королівський вінець на гордому чолі Полтави. Розташовується вона у мальовничій місцині нашого міста. Неподалік і Успенський собор, і Подільська вежа, і садиба Івана Котляревського. Підковоподібна споруда наче магнітом притягує до себе туристів. Овіяна легендами та міфами, Біла альтанка у цьому році святкуватиме 105-ий ювілей з дня свого створення, яке приурочили до 200-ліття Полтавської битви. У пам'яті багатьох існує красива легенда про те, як на другий день після Полтавського бою кінь Петра І на найвищому пагорбі загубив підкову. А оскільки на цьому місці у 18 столітті розташовувалася базарна площа, швидко знайшовся коваль, який підкував царського коня. Петро І тоді висловив думку, що ця сторона щаслива. Утім такий красивий міф розвінчує звичайне розташування тодішніх бастіонів.

/Тетяна Авдєєва, науковий співробітник відділу фондів ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

Підковоподібна форма Білої альтанки обумовлена тим, що сам ландшафт Іванової гори - напівкруглий і тут раніше знаходилися три напівкруглих бастіони, земляні насипи, що захищали полтавську фортецю і їх форма дала форму Білої альтанки/

У роки війни Білій альтанці не вдалося вціліти. Німецько-фашистські загарбники її розібрали, а на цьому місці встановили зенітно-ракетну установку. Вже через кілька років після закінчення війни з’явилася ідея відновити колишню пам’ятку архітектури.

/Вікторія Шабанова, головний спеціаліст відділу туризму і культурної спадщини управління культури Полтавського МВК

У 1954 році ідею відновлення історичної пам’ятки своїм проектом втілив головний архітектор повоєнної Полтави Лев Семенович Вайнгорт. Дев’ятиметрова підковоподібна споруда повністю повторювала історичну Білу альтанку/

Її відкриття присвятили до 300-ліття возз’єднання України з Росією. Тоді не обійшлося без політичних інтересів. Лев Вайнгорт дуже швидко провів відновлювальні роботи. За тиждень до самого урочистого відкриття до Полтави приїхав тодішній секретар по пропаганді, перевірити, як ведуться відновлювальні роботи.

/Тетяна Авдєєва, науковий співробітник відділу фондів ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

Секретар по пропаганді порахував колони і сказав з великим здивуванням: «А у вас не виходить 15 республік! Як може бути це - Ротонда дружби народів?». На що Вайнгорт зметикував і відповів, що альтанка виконана у класичному дорійському ордері, між колонами знаходяться 7 проміжків. Вони називаються інтерколумніями/

Лев Семенович запропонував чиновнику порахувати разом кількість колон та проміжків між ними. Тоді вже не виникало сумнівів - Ротонда дружби народів стовідсотково відповідала своїй назві і без сумнівів заслуговує на місце у Полтаві.

/Крістіна Брігіда, журналіст

Як би не називали це пам’ятне місце на мапі Полтави: Ротонда дружби народів або Біла альтанка, воно все одно залишається чи не найромантичніше куточком нашого міста. Чудовий краєвид, що відкривається з Іванової гори, яскраве тому підтвердження/

Саме тут зустрічають свій перший дорослий світанок випускники полтавських шкіл, у перший день подружнього життя приходять сюди і молодята, сподіваючись, що слова великого Котляревського, викарбувані на Білій альтанці, принесуть і їм щастя.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію