У педуніверситеті відкрили меморіальну дошку хіміку-органіку Андрію Каришину

Відео знаходиться в архіві

Ви можете переглянути його за посиланням:
https://yadi.sk/d/FsTsJ4x0gPBQT

Більше півстоліття науковець Андрій Каришин пропрацював у стінах полтавського педуніверситету. Його досягнення у хімічній галузі свого часу були відомі на весь Радянський Союз. Тому увіковічнити пам'ять відомого земляка вирішли і в альма-матер, відкривши меморіальну дошку науковцю.

Ольга Антонівна у далекі 40-ві роки намагалася своє життя пов'язати із медичною спеціальністю. Але через певні обставини, пригадує пенсіонерка, стала педагогом. У цьому їй допоміг Андрій Потапович Каришин.

/Ольга Стасілюнас, випускниця Полтавського педагогічного інституту 1951 р.

Він прийняв мене в 1947 році на перший курс. Я здавала екзамен в медінститут, і не пройшла по конкурсу, бо фізика була «4». Він взяв мене 10 жовтня і сказав: «Нам потрібні такі, з гарним атестатом»/

Більше 40 років Андрій Каришин очолював природничий факультет педінституту імені Володимира Короленка, розповідає ректор вишу. Саме тут він і розпочав свою наукову діяльність.

/Микола Степаненко, ректор ПНПУ ім.В.Короленка

Тут він почав навчатися, тут він отримав диплом учителя хімії, тут він провів свої експерименти і довів світові, що і в маленькому вузі в далекій периферії може формуватися справжня наука/

Андрій Каришин, наголошує мер міста, зробив багато корисного для свого навчального закладу.

/Олександр Мамай, Полтавський міський голова

Це саме був дуже великий вчений, хімік, який постійно займався рослинами, який був основним прикладом сьогоднішньому педуніверситету, який пропрацював понад 50 років, був деканом на факультеті/

Про наукові досягнення Андрія Каришина говорить і нинішній декан природничого факультету Марина Гриньова.

/Марина Гриньова, декан природничого факультету ПНПУ ім.В.Короленка

Барвники використовувалися в різних галузях. Наприклад, радянський паспорт, який ми мали червоного кольору, він цей барвник розробив, Андрій Потапович Каришин/

Відкриття меморіальної дошки, зізнаються рідні Андрія Потаповича, для них – важлива подія .

/Олександр Каришин, син Андрія Каришина

Все своє життя, всю свою працю він віддав стінам цього інституту, і я думаю, дуже правильно зробили, що увіковічнили його пам'ять на стінах меморіальною дошкою/

/Олександр Каришин, правнук Андрія Каришина

Я дуже радію, що сьогодні відкривають меморіальну дошку мого прадіда, я ним пишаюся, що він був таким гарним, виховав мого діда/

Та не лише діда виховав хімік-органік.

/Ольга Стасілюнас, випускниця Полтавського педагогічного інституту 1951 р.

Студентами ми його називали «батьою», а більш молодші – «дідом». От скажіть, хіба чужу людину, яка не близька, назвуть так?/

Робота над дошкою була нескладною. Адже зображувати позитивну людину просто, розповідає скульптор Микола Цись.

/Микола Цись, скульптор

Працювалося дуже легко, бо сам типаж приємний. І єдине, що і композиція, і рух по діагоналі задав портрет Каришина, портрет був вдалий/

Відкриття меморіальної дошки Андрію Каришину пройшло у рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Методика навчання природничих дисциплін у вищій та середній школі».

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію