Перекладачі жестової мови сьогодні відзначають своє професійне свято

Відео знаходиться в архіві

Ви можете переглянути його за посиланням:
https://yadi.sk/d/0E52NiXtgPCNa

Їхнє професійне знаряддя – руки та міміка обличчя. За допомогою них перекладачі жестової мови навчають її основам людей з вадами слуху, спілкуються та навіть... співають. Цього дня вони відзначають своє професійне свято. Чи легко вивчити мову жестів, дізнавалися наші журналісти.

Наталія Олексіївна цьогоріч відзначатиме 20-ліття своєї діяльності в якості перекладача жестової мови. Нині її азам навчає студентів Полтавського вищого міжрегіонального професійного училища.

/Наталія Московець, перекладач жестової мови

Хтось навчається за 2-3 роки, а комусь це не вдається зробити і за все життя. В цьому є і психологічні причини, і лінгвістичні причини, і той соціум, у якому людина росла. Якщо ти можеш спілкуватися з людьми, то ти можеш спілкуватися, але найголовніше – це бажання/

Бажання, щирість у спілкуванні та цікавість до роботи – такими секретами своєї професії ділиться пані Наталія. Без них неможливо знайти контакт зі співрозмовником. Велике значення також має постійне самовдосконалення перекладачів. Адже мова жестів – надзвичайно багата, вона постійно оновлюється.

/Наталія Московець, перекладач жестової мови

Обов'язково людина повинна працювати над собою, над собою, маючи на увазі свій словниковий запас з однієї простої причини: людина, яка не знає змісту слів, вона сама не розуміє, не зможе перекласти/

Разом з Наталією Олексіївною навчає мові жестів в училищі й її тезка – Наталія Іванівна. Обидві вони стали для своїх вихованців і другими мамами, і добрими друзями, і мудрими наставниками.

/Валентина Драченко, викладач електротехніки Полтавського вищого міжрегіонального професійного училища

Це грамотні спеціалісти, дуже чуйні вихователі, я б сказала. Я бачу, що в їхній роботі є основним – це співпраця з учнями, індивідуальний підхід до кожного учня/

В училищі хлопці оволодівають навичками плиточників-лицювальників, монтажників гіпсокартонних конструкцій.

/Володимир Петрук, випускник Полтавського вищого міжрегіонального професійного училища

Це кімната, яку ми ремонтували, зробили гарну стелю. Працювали тут першим та другим курсом. Перший курс не такий досвідчений, а ми вже маємо досвід і зробили фінішну роботу/

Цю кімнату вони також облаштовують самостійно, за власними кресленнями та дизайном. Вже у вересні цього року у її центрі стоятиме круглий стіл, за яким відбуватимуться інтегровані заняття. Уроки жестової мови для них – не в новинку. Адже у закладі з 2010 року діє проект «Інтегроване навчання дітей з вадами слуху». Він вже приніс певні позитивні результати. І все це, запевняють викладачі, – з однією метою.

/Людмила Євсеєва, керівник проекту «Інтегроване навчання учнів з вадами слуху»

Для того, щоб після закінчення навчального року вони були достойними членами суспільства, мали професію, вільно володіли комп'ютером, спілкувалися жестовою мовою не тільки на побутовому рівні, а й на високому рівні, що їм знадобиться у подальшому житті/

Перекладачі жестової мови говорять: їхня робота – надзвичайно цікава, той, хто обирає для себе цю професію, залишається у ній назавжди.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію