У Краєзнавчому музеї відкрилася виставка експонатів, які належали українському письменникові Олесю Гончару

Його твори довгий час забороняли. Натомість він продовжував писати, бо знав – це потрібно суспільству. Олесю Гончару цими днями могло б виповнитися 95 років. З цієї нагоди у Полтавському Краєзнавчому музеї влаштували виставку. Експонатами стали матеріали з фондової колекції: листи, фотографії, документи. Бачили їх і наші кореспонденти.

Війна, заборона друкувати твори, переслідування владою – лише частина випробувань, які випали на долю письменника Олеся Гончара. Про різні періоди його життя і творчості говорять численні світлини та документи, вміщені на виставці у Полтавському Краєзнавчому музеї.

/Валентина Клочко, зав. науково-дослідним експозиційним відділом новітньої історії Полтавського Краєзнавчого музею

Ми хотіли цією виставкою показати його і юні роки, і період війни, тому що він пройшов усю війну і закінчив війну у Чехословаччині. У нас його унікальні, воєнні фотографії, яких ні у кого немає/

Олесь Гончар товаришував з письменником Олесем Юренком. Вони познайомилися у редакції газети «Розгорнутим фронтом». Унікальне листування між двома майстрами пера і стало основою створення цієї виставки, говорять у музеї. Особливо цікаві листи раннього Гончара, написання яких припадає на 35-36-ий роки. У період війни Олесь Терентійович майже нікому не писав. Потім пояснював це у своїх листах.

/Валентина Клочко, зав. науково-дослідним експозиційним відділом новітньої історії Полтавського Краєзнавчого музею

У 46-ому році, вже після повернення, написав із Дніпропетровська Олесю Юренку: «Я не писав нікому, бо моє тіло було все пошиване, як стара свита. Я прийшов із солдатськими медалями та орденами. Але тіло пошиване, як стара солдатська свита»/

Деяким присутнім на відкритті виставки пощастило особисто познайомитися з Олесем Гончаром. Гоголівські шляхи, якими він мандрував, привели його до Краєзнавчого музею. На тодішніх співробітників закладу візит Гончара справив велике враження.

/Галина Галян, зав. етнографічним відділом Полтавського Краєзнавчого музею

Він людина був скромна, він ніколи не говорив, що я їду, зустрічайте і чекайте мене. Тому його відвідини музею були дійсно неочікуваними. Сказали, що може за півгодини буде Гончар/

Екскурсія тоді, згадує Галина Галян, пройшла дуже добре. Утім, таке ставлення до Олеся Гончара було не завжди. Особливо гостро влада поставилася до його роману «Собор».

/Галина Галян, зав. етнографічним відділом Полтавського Краєзнавчого музею

Отой роман-газета. Люди отримали. Я побігла, взяла у Леоніда Бразова цей роман, а кажуть наступного ранку приходили і забирали у передплатників цей роман/

Останній роман письменника «Твоя зоря», який, між іншим, удостоєний Державної премії Радянського Союзу, говорять дослідники його творчості, можна вважати автобіографічним. Адже і сам автор неодноразово наголошував, що це – винятково полтавська книжка.

Стрічка новин