Цикл сюжетів «Пам'ятники Полтави»: пам'ятник Келіну

Ми у рамках циклу сюжетів «Пам'ятники Полтави» продовжуємо знайомити мешканців нашого міста з найвидатнішими архітектурними спорудами. У всі часи знаходилися люди, які виходили на захист своєї домівки, своєї родини, своєї батьківщини. Подвиги деяких з них увічнені у бронзі, як, наприклад, звитяга захисників Полтавської фортеці під час Північної війни. Пам’ятник героям та відважному полковникові Келіну, розповідь про який продовжує наш цикл сюжетів, за час свого існування зазнав деяких змін. Куди, а головне – чому полетів орел з пам’ятника полковникові Келіну, дізнавалися наші кореспонденти.

Багато легенд супроводжують події Північної війни, зокрема, бою під Полтавою. Чи була настільки героїчною оборона мешканців Полтавської фортеці, як про це пишуть деякі підручники? Директор Центру Дослідження історії Полтавщини Олександр Білоусько з цього приводу говорить: через те, що Полтавська битва має певне політичне забарвлення, вона завжди викликатиме неоднозначне ставлення до себе. Що ж стосується самої оборони фортеці, то по обидві сторони муру у 1709 році знаходилися українські козаки.

/Олександр Білоусько, директор Центру дослідження історії Полтавщини

Ті козаки, які долею залишилися у самому місті, не горіли великим бажанням воювати з тими, хто був по той бік лінії фронту/

Полтавську фортецю обороняв російський гарнізон на чолі з полковником Келіним. На місці, де колись розташовувався 4 бастіон і проходила лінія оборони, на честь 200-річчя Полтавської битви встановили пам’ятник. На своєму віку він бачив і імперський час, коли й був збудований, і більшовицький режим, і залишається стояти на місці у часи Незалежності. У далекому 1909 його відкриття супроводжувалося великою помпою. У Полтаві з цього приводу навіть влаштували військовий парад. Над створенням пам’ятника Келіну працювали архітектор Олександр Більдерлінг та скульптор-анімаліст Артемій Обер. Саме рукам останнього належить робота над бронзовою скульптурою лева. До речі, серед мистецьких творів Обера – і кінь під Богданом Хмельницьким, що на Софіївській площі у Києві. Світлини та історична хроніка із дня відкриття пам’ятника свідчать, що постамент мав ще одну бронзову фігуру – двоголового орла. Та птах після революції дивним чином зник.

/Олександр Білоусько, директор Центру дослідження історії Полтавщини

Цього орла зняли більшовики у 1918 році. Коли товариш Ленін видав декрет про те, що потрібно знищити всі пам’ятники царям і їхнім слугам, знищити всі символи царського режиму, то двоголовий орел з пам’ятника Келіну полетів/

Відлетів у невідомому напрямку, і коли повернеться – невідомо. Адже двоголовий орел завжди викликав і викликатиме асоціації з колишньою імперською Росією. Інший герой пам’ятника – бронзовий лев, теж не всидів на місці. Під час окупації його, як й інші бронзові деталі пам’ятника, вивезли до Німеччині. Вже у 1947-49 роках лева відреставрували у Петербурзі і повернули на колишнє місце. Тепер він, як і власне сам пам’ятник, залишається беззаперечною окрасою Полтави, яка нагадує місцевим мешканцям та туристам про відвагу та сміливість захисників Полтавської фортеці.

Стрічка новин