У Краєзнавчому музеї з нагоди Дня Соборності відбулася година спілкування працівників закладу зі школярами
Десятикласники переглянули фільм, прослухали розповідь про історію цього свята і висловили свої думки з приводу відзначення 22 січня. Як полтавські школярі розуміють День Соборності України – дивіться далі.
У Краєзнавчому музеї у вівторок крім Дня Соборності відзначали ще й іншу історичну для України подію.
/Євгенія Калініна, молодший науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею
А також цей день співпав із 95-ю річницею з дня підписання Четвертого універсалу, який проголосив Українську Народну Республіку незалежною, самостійною і суверенною державою/
Школам вирішили показати фільм.
Таку годину спілкування вперше у музеї провели минулого року. Учні, розповідає Євгенія Калініна, тоді досить активно долучилися до участі в обговоренні теми соборності.
/Євгенія Калініна, молодший науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею
Багато хто, я думаю, забув або не знав про таку подію. Бо довгий час ця історична подія замовчувалась. Відомо всьому загалу про неї стало 21 січня 1990 року, коли на трасу Львів-Київ вийшли десятки тисяч людей, взялися за руки і утворили живий ланцюг на знак об'єднання Східної і Західної України/
Школярі говорять: 22 січня – важливе свято, але дещо плутають його з іншим.
/Сергій Педашев, учень 10 класу ЗОШ №10
Звісно, це важлива історична подія. Це ж незалежність України. Я готувався до свята, ось білу сорочку одяг/
Декому про історію розповідають у сімейному колі.
/Анна Борчун, учениця 10 класу ЗОШ №10
Я знаю, що це свято почали святкували з 1999 року. Це велике свято для нашої країни, бо об'єдналися УНР і ЗУНР 22 січня 1918 року. Це ми у школі проходили, і вдома мені розповідали бабуся і дідусь/
Є у полтавських школярів і певні очікування від години спілкування.
/Олена Сотник, учениця 10 класу ЗОШ №10
Хотілося б почути, що Україна і надалі залишиться незалежною та єдиною державою, якою вона є зараз і якою вона має бути і надалі/