А ми продовжуємо цикл сюжетів про вулиці Полтави

Відео знаходиться в архіві

Ви можете переглянути його за посиланням:
https://yadi.sk/d/cdiZF5EYgPC9d

Сьогоднішня історія – про вулицю Карла Лібкнехта. Чи здогадувався німецький революціонер про існування такого міста, як Полтава, невідомо, утім, його ім'я у 1923 році увічнили у назві однієї з вулиць. Важка для української вимови назва уже десятки років знаходиться на мапі Полтави. Як сучасна вулиця Карла Лібкнехта називалася на початку свого існування, знають наші журналісти.

Якщо зараз домовитися про зустріч на Трегубівській, скоріш за все, побачення не відбудеться. Мало хто із молодих людей знає, де у Полтаві знаходиться ця вулиця. Більш старші полтавці, навпаки, і до цього часу продовжують іноді називати сучасну вулицю Карла Лібкнехта Трегубівською. Справа в тому, що остання знаходилася на мапі Полтави ще з 1902 року. До цього вулиця називалася Перша Кобищанська. Але на початку ХХ століття влада вирішила увіковічнити ім’я багаторічного міського голови Віктора Трегубова. За час своєї діяльності чиновник встиг як піднестися до зірок, так і вщент зруйнувати свою репутацію. Серед благодіянь Трегубова - заснування та відкриття початкового училища у Полтаві (зараз приміщення школи №7). Утім у 1903 році ставлення мешканців міста до свого очільника змінилося. Фатальної помилки Трегубов припустився під час помпезного відкриття пам’ятника Іванові Котляревському.

/Олександр Білоусько, директор Центру дослідження історії Полтавщини

Коли сюди приїхали українські діячі з усіх усюд, коли Трегубов як вірний слуга «царя и Отечества» заборонив делегатам виступати на засіданні українською мовою. /

Тож існувати Трегубівська вулиця довго не могла і у 1923 році її перейменували на вулицю Карла Лібкнехта.

/ Олександр Білоусько, директор Центру дослідження історії Полтавщини

Сам Карл Лібкнехт, син теж відомого діяча соціал-демократичного руху, він починав як соціал-демократ, потім став лівим, і врешті вони з Розою Люксембург через групу «Спартак» прийшли до ідеї творення комуністичної партії Німеччини./

Наприкінці 1918 – на початку 1919 років революціонери спробували через збройне повстання захопити владу. Проте це зробити не вдалося і їх обох розстріляли. Радянський Союз та Володимир Ленін зокрема підтримував людей близьких за духом до більшовиків. Тож у містах цієї великої країни почали з'являтися вулиці, фабрики, заводи, названі на честь німецьких революціонерів.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію