У них сильний дух і чиста совість

Вони не шкодували життя для перемоги над ворогом. Вони – народні месники, які зробили неоціненний внесок у велику Перемогу над фашизмом. Партизани та підпільники Великої вітчизняної війни, на вшанування подвигу яких 22 вересня щорічно відзначається День партизанської слави.

Як годиться у День партизанської слави полтавська громада зібралася біля пам'ятника нескореним полтавчанам. Останній у Полтаві встановлено на честь членів комсомольско-молодіжної групи «Нескорена полтавчанка» - підпільної організації, яка діяла в Полтаві в період окупації міста німецько-фашистськими загарбниками. На гранітному постаменті встановлено погруддя керівника групи, Героя Радянського Союзу Лялі Убийвовк та ниписані прізвища шести героїв-підпільників: самої Лялі Убийвовк, Сергія Сапіги, Сергія Іллєвського, Леоніда Пузанова, Бориса Серги та Валентина Сороки, які загинули у катівнях гестапо. Звісно, крім цих героїв-партизанів на Полтавщині були й інші. Деякі з них вже сивочолими дідами цього дня також прийшли вклонитися усім нескореним полтавчанам. Серед них і Василь Дурицький.

/Василь Дурицький, у роки ВВв був партизаном

Я вів підпільну партизанську боротьбу з німцями у період, коли Ляля Убийвовк керувала підпільною партизанською групою Полтавщини. Це нас об'єднує, але у мене не було зрадників, тому я залишився живий. А її зрадили, але вона поводила себе героїчно, вона уособлює гідний подвиг для нашої сучасної молоді./

Василю Дурицькому пощастило вижити, хоча, розповідає партизан, часто йшов на рожен. Йому у 1942 році було 15. Хоробрий юнак, який був вірний своїй країни та готовий заради Батьківщини на все опинявся у складних небезпечних ситуаціях.

/Василь Дурицький, у роки ВВв був партизаном

Як подивився - мене атакують чоловік 10. Ланцюг німців. Я прийняв рішення прийняти бій. Розвертаюся, встановлюю кулемет, загоняю патрон у патронник. Німці підійшли на відстань метрів 15, німець крупний йшов, якусь команду подав. Я ствол навів, вистрілив і наповал його./

Як виявилося, він вбив старшого лейтенанта - командира роти. За це навіть отримав медаль Партизана Великої Вітчізняної війни.

Цього дня пан Василь теж з медалями, як й інші ветерани та учасники бойових дій, визволителі Полтави, які свого часу із гвинтівками в руках рятували нас, наше місто та нашу країну. Тепер замість зброї вони тримають квіти – традиційні гвоздики для своїх героїчних товаришів, чий подвиг коштував їм життя.

Стрічка новин