Цикл «Вулиці Полтави»: вулиця Паризької Комуни

Ми продовжуємо цикл сюжетів про вулиці нашого міста. Сьогодні мова піде про вулицю Паризької Комуни, побувавши на якій, можна скласти своє враження про Полтаву ХІХ століття. Споруди, розташовані на ній, збереглися з тих далеких часів до сьогодні. Крім цього, на вулиці Паризької Комуни знаходиться одна з найстаріших архітектурних споруд Полтави – Спаська церква.

Паризька Комуна 1871 року – перша пролетарська революція і перший уряд робочого класу, що проіснував в Парижі 72 дні (з 18 березня до 28 травня). Яким чином ці події пов'язані з Полтавою, невідомо, утім вулиця з такою назвою у нашому місті існує. Своєю історією вона сягає у далеке XVIII століття. На планах Полтави вперше вулиця зустрічається у 1784 році.

/Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею

Вона йшла в напрямку від Успенського собору до Спаської церкви і називалася вона Успенською. А згодом, вже за планом ХІХ століття, там була прокладена нова вулиця, доволі довга, і вона називалася вулиця Дворянська/

На той час вона була забудована так званими «катеринками» – одноповерховими будинками на 3, 5, 7 або 9 вікон. Деякі з них залишилися і до нашого часу. Вулиця Паризької Комуни може похвалитися однією з найстаріших архітектурних споруд сучасної Полтави. Мова – про Спаську церкву, яку звели у 1705 році. Релігійна споруда на той час стояла на на Спаській площі, яка мала безпосереднє відношення до періоду облоги Полтави шведами у 1709 році. Поряд із церквою знаходилася хата козака Магденка, де ночував та столовував полковник Келін. У цьому ж будинку наступного після Полтавської битви дня відпочивав Петро І. У 1849 році на цьому місці встановили відповідний пам'ятник. На вулиці Паризької Комуни розташовується також один із перших пам'ятників незалежної України – пам'ятник загиблим українським козакам. Не випадково його встановили саме тут, адже на початку ХХ століття ця вулиця називалася на честь відомого діяча українського визвольного руху.

/Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею

У 1919 році вулиця іменувалася на честь Андрія Заливчого – нашого земляка, відомого діяча українського визвольного руху, який саме в той час загинув під час бою з денікінцями. Але оскільки позиція Андрія Заливчого дещо відрізнялася від позиції більшовиків, то в 1923 році вулиця отримала найменування Карла Лібкнехта/

Ця назва не прижилася. За кілька місяців вийшла нова постанова, за якою вулиця почала називатися на честь Паризької Комуни. Заслуговує на увагу, говорить Наталія Кузьменко, півтораповерховий будинок за адресою вулиця Паризької Комуни, 10. Цей маєток наприкінці ХІХ століття належав сім'ї Давидович-Нащинських. У 1896 році у цьому будинку гостювала їхня доволі далека родичка Надія Крупська, відома як революційна діячка і дружина Володимира Леніна. До Полтави вона прибула з важливою місією – спрямовувати роботу по доставці газети «Іскри». У Полтавському Краєзнавчому музеї знаходиться примірний інтер'єр з квартири Давидовичей-Нащинських. Цікавий з точки зору архітектури і будинок підрядчика Бахмутського, збудований у мавританському стилі. Закінчується вулиця Паризької Комуни перетином з Монастирською. Там раніше розташовувався будинок музичних класів Феофанії Базилевич. Ця будівля залишається на вулиці Паризької Комуни і до нашого часу.

Стрічка новин