Цілі династії і один запис у трудовій книжці для спеціалістів Полтавського автоагрегатного заводу – справа звична

Якщо театр розпочинається із вішалки, то на автоагрегатному заводі певні: завод починається із робітників. Саме на висококваліфікований персонал керівництво установи робить основний акцент. Певні: без них – справи не буде. На підтвердження цих слів – на заводі працює не одна трудова династія і ті, чий трудовий стаж вже перевалив за 30-ть років.

У другому механоскладальному цеху Полтавського автоагрегатного заводу працюють цілими династіями, адже саме на професійні кадри установа вже не перший рік робить ставку. Сергій Анатолійович вже 44-й рік за станком. Говорить: це – родинна традиція. Стільки ж пропрацював на заводі його батько, а крім самого чоловіка на автоагрегатному працюють іще його донька і син. На цілу сім'ю півторавікова історія накопичується. Чоловік ділиться спогадами: із розповідей батька відпочатку хотів працювати саме тут.

/Сергій Харченко, налагоджувальник автоматів та напівавтоматів МСЦ-2 ВАТ «ПААЗ»

Був автоскладальний завод – ремонтували машини, зокрема «Волги». Потім він переріс у Автоагрегатний і робимо деталі на потужні машини/

Попри важку на перший погляд роботу, Сергій Анатолійович на здоров'я не жаліється. Певний: рух – це життя. Щодо самої роботи, продовжує, тут все залежить від досвіду і ще кількох складових.

/Сергій Харченко, налагоджувальник автоматів та напівавтоматів МСЦ-2 ВАТ «ПААЗ»

Були у мене вчителі, я передаю свій досвід – ось так працюємо/

У цьому ж таки цеху деталями на гальмівну апаратуру займається Анатолій Миколайович. Він тут вже 31-й рік працює. Тим паче, говорить, робота не набридла – вона і досі залишається для нього цікавою.

/Анатолій Сулим, налагоджувальник автоматів та напівавтоматів МСЦ-2 ВАТ «ПААЗ»

Старатися робити гарну, якісну продукцію. Цікаві з'являються нові моделі, із ними цікаво розробляти, проектувати/

Не останнє місце у роботі чоловіка посідають і молоді кадри. Невід'ємна складова робочого процесу, на його думку, – це сам процес навчання. Тим паче, є ким пишатися.

/Анатолій Сулим, налагоджувальник автоматів та напівавтоматів МСЦ-2 ВАТ «ПААЗ»

Я багато років працюю на заводі, але такого хлопця іще не бачив. Йому потрібно показати 2-3 рази, і він вже все розуміє – у нього талант. Я так бачу – все залежить від учня – є у нього бажання навчатися і працювати, чи нема/

Керівництво ж автоагрегатного зазначає: зі свого боку намагаються підтримувати і стимулювати таких працівників. Певні: кадрова політика підприємства розпочинається ось із таких працівників.

Стрічка новин