Про вищу освіту слід думати не як про витрати державної скарбниці, а як про пріоритетну мету для інвестування

Крім того, вищі навчальні заклади не слід укрупнювати, їх необхідно зробити автономними. Про ці та інші зміни у законодавстві, які пропонують очільники політсили «Фронт Змін» у законопроекті «Про вищу освіту», говорили на засіданні круглого столу.

На розсуд запрошених полтавських фахівців від тутешніх вишів – законопроект від полісили «Фронт Змін», що вже представлений на розгляд у Верховній Раді. Його основні відмінності, говорять активісти політсили, – у 3-х основних змінах до того документу, що запропонований Урядом.

/Лілія Гриневич, координатор напрямку «Суспільство знань», член Ради політичної партії «Фронт Змін»

Ми пропонуємо реальні зміни механізмів фінансування, кадрові, академічну автономію ВНЗ. Це дає їм можливість розвиватися. З іншого боку, у нашому законопроекті є запропонована система зовнішньої оцінки якості вищої освіти. Тому що така автономія і свобода ВНЗ повинна приводити до зростання їх відповідальності за результати роботи/

Лілія Гриневич говорить, що у законопроекті від «Фронту Змін» пропонується створення мережі агенції забезпечення якості освіти і сертифікаційних центрів. Вони за допомогою об'єктивних критеріїв можуть надавати суспільству інформацію про якість освіти того чи іншого вишу. І третій механізм: крім свободи і відповідальності запровадити інші механізми розподілу коштів із держкошика і водночас – створити рівні конкурентні права між вишами. Цей напрямок, говорять у «Фронті Змін», реально втілити в життя за допомогою державних грантів, які пропонуються на противагу «державного замовлення» радянського зразка. Все побудується за принципом «гроші ходять за людиною». Абітурієнт, отримавши грант, піде у той виш, який відповідатиме ряду критеріїв – якості освіти, матеріальна та технічна база, науковий потенціал, тощо. Тож у вишів з'явиться реальна можливість позмагатися – хто сильніший, той і виживе. Водночас, наголошують у «Фронті Змін», законопроект «Про вищу освіту» не слід розглядати у відриві від загального напряму розвитку країни.

/Лілія Гриневич, координатор напрямку «Суспільство знань», член Ради політичної партії «Фронт Змін»

В цілому освіта може розглядатися лише в загальному суспільному контексті, в тому, куди рухається країна, який стратегічний план розвитку. І сьогодні наша велика проблема в Україні - немає чіткого розуміння пріоритетів, які є у розвитку країни і її загального бачення цього розвитку. Тому що система освіти повинна відповідати на загальне суспільне замовлення/

Окремо реформувати вищу освіту без змін у бюджеті, податковому і антикорупційному законодастві, резюмує Лілія Гриневич, – просто неможливо. Слід зробити сферу освіти пріоритетною, аби і грошей від держави отримувала більше (за зміненими механізмами), і від поняття «необхідно витратити» перейшла у «інвестуємо у майбутнє».

Стрічка новин