Тільки за минулу добу на Полтавщині сталося 7 пожеж

Деякі з них можна було попередити, вчасно скориставшись вогнегасником, який, до речі, цими днями відзначає 149 років. Майже півтора століття тому він був схожим на пляшку місткістю 0,7 літрів і дуже відрізнявся від сучасних. Еволюцію засобів гасіння пожежі досліджувала Альона В'язнікова.

7 лютого 1863 року у штаті Вірджинія, США, вперше запатентували вогнегасник. Та спроби винайти засоби для гасіння пожежі робилися ще далеко до того, – стверджують знавці, і кому належать права першого, визначити досить важко. У 1743 році свій вогнегасник вигадав німецький лікар Фушес, – говорить завідувач пожежно-технічною виставкою Центру пропаганди УМНС України в Полтавській області Вячеслав Вишня, – але той вогнегасник ще дуже відрізнявся від своїх сучасних братів.

/Вячеслав Вишня, завідувач пожежно-технічною виставкою Центру пропаганди УМНС України в Полтавській області

Запропонував для цілей пожежогасіння взяти розчин солі, помістити його у банку і таким чином скляними банками закидати вогонь/

Перший автоматичний вогнегасник, продовжує пан Вячеслав, сконструював англійський винахідник Джордж Менбі. Чоловік став свідком жахливої пожежі в Единбурзі у 1813 році: тоді пожежа виникла і розповсюдилася на п’ятому поверсі, до якого не дотягувалися пожежні рукава.

У 1816 році Менбі створив вогнегасник, який являв собою металевий циліндр висотою 60 см і об’ємом 24 л, заповнений водою, яка вилітала з вогнегасника під дією стисненого повітря.

Першими вогнегасниками також можна вважати винаходи інженера Кюна, який в 1846 році запропонував вогнегасні коробки, що споряджались сіркою, селітрою та вугіллям. При згоранні цієї суміші виділялись гази, що відігравали роль вогнегасної речовини. До створення пристроїв пожежогасіння долучилися і вітчизняні винахідники: винахід російського вченого Лорана щодо одержання вогнегасної піни сприяв розробці водопінних вогнегасників. А у 1905 році російський винахідник Олександр Лаврентьєв сконструював перший хімічний вогнегасник. З роками вогнегасники продовжували еволюціонувати і вдосконалюватися.

/Вячеслав Вишня, завідувач пожежно-технічною виставкою Центру пропаганди УМНС України в Полтавській області

Вуглекислотні, порошкові вогнегасники, які давали можливість гасити пожежу на відстані і які давали можливість гасити пожежі установок, які знаходяться під напругою – до тисячі вольт/

Зараз використовують переважно вуглекислотні та порошкові вогнегасники. Нявність вогнегасника – одне із правил протипожежної безпеки. У кожній установі вони повинні бути. Якщо йдеться про закрите приміщення, то вогнегасник слід розмістити у найбільш зручному місці біля входу, але так, щоб не заважали двері, – говорить МНСник Віталій Шкаревський.

/Віталій Шкаревський, керівник центру пропаганди УМНС України в Полтавській області

В першу чергу необхідно розміщувати так, щоб не дісталися до вогнегасника діти, по-друге, щоб вогнегасник не зазнав ніяких пошкоджень, треба вішати вогнегасник так, щоб було видно етикетку, який це вогнегасник і коли він був перезаряджений, щоб люди орієнтувалися, який краще брати при виникненні пожежі/

Вогнегасник повинен бути на видноті, на відстані 1,5 метри від підлоги. Обов'язкова вимога – щоб на вогнегасник не потрапляли прямі сонячні промені, а температура повітря не була нижчою -5 градусів за Цельсієм.

Стрічка новин