Полтавські науковці відкривають невідомі сторінки з життя засновника музею Поле Полтавської битви Івана Павловського

Вже вдруге на базі музею проходить засідання круглого столу, основна тема якого – дослідження постаті цього відомого музейника та науковця.

Цього дня в Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» зібрались найкращі науковці міста, музейні працівники та історіографи. Причина зібрання – круглий стіл, що вже вдруге поспіль проводиться у стінах музею. Тематика залишається такою ж, як і минулого року: «Постать першого директора музею Павловського Івана Францовича».

/Наталя Білан, директор ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

Ми сьогодні говоримо і про Полтаву тих часів, говоримо про видатних полтавських сучасників, говоримо про мистецтво, архітектуру тогочасної Полтави/

Тема історії Полтавщини початку ХХ століття та постаті Івана Францовича в ній зацікавила не тільки істориків. До засідання круглого столу долучилися і представники літературного музею імені Котляревського, адже в працях Павловського знайшлося місце і для батька української літературної мови – Котляревського.

/Євгенія Стороха, провідний науковий співробітник літературно-меморіального музею Івана Котляревського

Історик Павленко писав про Котляревського. Коло його інтересів було дуже широким. Його цікавила літературна діяльність Котляревського/

Праці Івана Павловського довгий час не визнавалися, адже радянською владою сприймались як буржуазні. Зараз же історики України, а зокрема Полтавської області, намагаються зафарбувати білі плями в історії життя цього науковця.

/Людмила Шендрик, заступник директора з наукової роботи ДІКЗ «Поле Полтавської битви

Кількість праць Павловського - це більше 150. Він друкувався в найвідоміших російських та українських виданнях. І його роботи є дуже цінними для сучасних істориків/

На наступний рік музейники також планують провести круглий стіл. Інших видів співпраці з науковцями поки не планують.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію