З 1 листопада набирає чинності Закон України про судовий збір, підписаний Президентом ще влітку

Відео знаходиться в архіві

Ви можете переглянути його за посиланням:
https://yadi.sk/d/xuhVXE2lgNUkS

Серед головних його нововведень – сплачувати за послуги суду при поданні позовної заяви доведеться не за двома, а за однією квитанцією, однак суми виплат, констатують фахівці, зростуть в рази. Про «плюси» і «мінуси» Закону більше знають наші журналісти.

Гарант Конституції підписав влітку, набирає чинності 1 листопада 2011 року. Це про Закон України «Про судовий збір», який, на думку фахівців, суттєво вплине на процесуальні правовідносини при розгляді справ у судах. Якщо раніше позивач при зверненні до суду сплачував за двома квитанціями – держмито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу, – відтепер це буде один платіж. З одного боку, розраховуватись стане легше, із іншого – сама сума сплат зростає у рази.

/Віталій Нікіпєлов, правознавець

Раніше держмито прив'язувалось до фіксованої одиниці, неоподаткованого мінімуму, – 17 гривень, і в кратності від нього розраховувалось, то сьогодні ця величина буде змінюватись. Оскільки законодавець передбачив прив'язку судового збору до мінімальної зарплати на 1 січня року, коли подається відповідна заява чи скарга/

Серед найбільш суттєвих змін Віталій Нікіпєлов називає здорожчання судочинства у суперечках із владою (сюди ж включаються спірні питання дітей війни, податкові і т.інше). Замість попередньої цифри у 3 грн. 40 копійок громадянам (тобто, позивачам) доведеться викласти 94 гривні 10 копійок.

/Віталій Нікіпєлов, правознавець

А податкові і інші державнї органи звільнені від сплати судового збору. Тобто, держава надає преіеренцію собі і своїм органам, це може спричинити необгрунтовані подання, оскільки держмито в певній мірі сприяє відповідальності позивача за обгрунтованість позовних вимог/

Таким чином, суб'єкти господарювання і держава потрапляють в нерівні умови.

/Олександр Ошека, приватний підприємець, юрист

Мінімальна сума, яку зобов'язаний буде сплатити позивач при зверненні до Господарського суду, – близько 1400 гривень, раніше ця сума була набагато меншою. Крім того, збільшився і відсоток відшкодування, він тепер складає 2% від суми позову, але обмежується сумою, кратною 20-ти розмірам мінімальної зарплати, а це близько 54 тисяч гривень/

Втім, фахівці у новому законі вбачають, як-то кажуть, «палицю 2-х кінців». По-перше, менше, на їх думку, стане необгрунтованих позовних заяв із боку звичайних громадян. Із іншого боку – державні органи можуть позиватися фактично безкоштовно необмежену кількість разів, а от для людей, а особливо суб'єктів гсоподарювання, доступ до правосуддя ускладнений.

Доцільніше, певен Олександр Ошека, судові витрати обраховувати за принципом стягнення витрат на надання правової допомоги. Тобто, сума напряму залежала б від кількості часу, який суд витратив на розгляд тієї чи іншої справи. Втім на цьому, певні фахівці, вади закону не завершуються.

/Олександр Ошека, приватний підприємець, юрист

В даному законі прописано, що право позивача може перейти до його наступника. Але наскільки я пам'ятаю, в жодному кодексі такого не прописано – єдине, що може перекластися функції відповідача/

Як варіант, говорять фахівці, якщо ж залишати подібні здирливі розрахунки, то здійснювати їх потрібно не до, а пост-фактум, тобто, після рішення суду. І сплачувати все мала б винна сторона. А менш ніж за 2 тижні матимемо сплату до, або під час надання позовної заяви. Причому, якщо раніше сума держмита сплачувалась до місцевого бюджету, з 1 листопада кошти йтимуть до державного гаманця, тобто, міська рада не буде мати жодного впливу і надалі не матиме компетенції звільняти комунальні установи від сплати держмита за позовні заяви.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію