Квіти, нагороди, вітальні слова і святковий концерт

Так намагалися створити святкову атмосферу для ветеранів Великої Вітчизняної війни в Міському будинку культури. Побували на традиційних заходах напередодні Дня міста і наші журналісти.

Страшне слово «війна» зустріло Тетяну Штефан-Бегму в дитячому будинку, і одразу ж життя її змінилося, адже залишитися осторонь священної боротьби за власну Батьківщину вона не могла.

/Тетяна Штефан-Бегма, ветеран ВВв

З 41-го року, було мені 17-ть і тиждень, як війна почалася. Я з перших днів війни воювала і дійшла до німеччини, мала 4 легких поранення, 4 тяжких поранення/

Під час окупації фашистами Полтавщини Тетяна Штефан-Бегма була зв'язковою між підпіллям та партизанським загоном, що базувався в Диканьських лісах. За це жінку, розповідає вона, німці схоплювали двічі. Вперше дивом вдалося врятуватися з полону, а вже вдруге її звільнили радянські війська 23-го вересня 1943 року.

/Тетяна Штефан-Бегма, ветеран ВВв

В Полтаві мене звільнили з 5-ої камери. Я там тиждень всього пробула, але вони мене поцапали добре: перебили в 3-ьох місцях хребет: шийний та грудний відділ, оцю руку перебили/

Закінчила війну, продовжує Тетяна Штефан-Бегма, в Німеччині.

Схожа доля – й в іншого ветерана – Семена Ревошапки. Чоловік також був підпільником, партизаном, Перемогу зустрів, визволяючи братські народи.

/Семен Ревошапко, ветеран ВВв

Був учасником бойових дій у складі Українського фронту, закінчив війну звільненням Праги 9-го травня/

Кожного року для таких героїв, як Тетяна Штефан-Бегма та Семен Ревошапка, намагаються створити справжнє свято. 2011 не став вийнятком: квіти, нагороди, святковий концерт. Обіцяють святкову атмосферу керівники області і на День міста.

/Олександр Удовіченко, голова Полтавської ОДА

Хай квітує наша Полтава, хай здоровиться ветеранам. Я думаю, що місцева влада буде все робити, щоб вони комфортно сьогодні жили в обласному центрі, ті програми, що існують щодо підтримки наших визволителів, будуть продовжені/

Руслан Гунько

До пам'ятника нескореним полтавцям 22 травня, у переддень найголовнішого свята міста, прийшли покласти квіти посадовці міста і області пліч-о-пліч із сивочолими визволителями. Олександр Петрович – один із тих, хто брав безпосередню участь у захисті нашого міста від окупантів. Він – виходець Полтавсько-Берлінського полку, який виховав 13 Героїв Радянського Союзу.

/Олександр Грущенко, визволитель м.Полтава

5 травня я прикріпив останні бомби, які Петро Арсентійович Юрченко скинув на Берлін/

У кожного воїна – свої спогади про війну. Якщо ж говорити про цифри, то в нашій області не було жодної сім'ї, де б не було захисника Вітчизни.

/Леонід Семенович, заступник голови Полтавської міської організації ветеранів

Це свято для кожної сім'ї, це повинна пам'ятати молодь. Той подвиг, що був зроблений, він дозволив зараз жити у вільній Україні/

Для ветеранів 23 вересня – це не просто свято і нагода пом'янути тих, хто поклав своє життя за перемогу, але і певним чином робота.

/Леонід Семенович, заступник голови Полтавської міської організації ветеранів

Всі із натхненням підходять до своєї роботи. По-перше, йдемо до шкіл і навчальних закладів, аби розказати про подвиги ветеранів, те, що зробили для Батьківщини їх діди і прадіди/

Головні побажання цими днями від полтавців сивочолим воїнам – довголіття та поваги з боку підростаючого покоління. Самі ж визволителі дарують мешанцям міста вірші.

Стрічка новин