Для декого з полтавців морозний ранок 7 листопада розпочався урочисто піднесеним настроєм

Тим же, хто не надто уважно дивився на календар, згодом нагадали, що саме цього дня рівно дев'яносто років тому залп легендарного крейсера ознаменував початок ери радянського устрою. Раптове його завершення не знищило комуністичних переконань у душах багатьох наших громадян й донині. Принаймні, мітинг на честь ювілею Великого Жовтня, що відбувся сьогодні у Полтаві, – тому підтвердження.

Збиралися біля пам'ятника Слави у Корпусному парку. Поруч зі свідками радянського розквіту – їхні вже правнуки. Давно забуті революційні мелодії межуються з мобільними рингтонами. На честь ювілею навіть відповідну атрибутику приготували: юні червоноармійці гарцювали на конях, до броневика, щоправда, справа не дійшла. З епохальною датою у розвитку людства привітав за очі керманич партії товариш Симоненко.

Ніде правди діти – молоді на мітинг прийшло чимало. Мотивації їхньої не вивчали, та більшість молодих перехожих про колишнє свято говорили коротко й поблажливо.

Поки дехто шикувався у колони, інші ловили гав поруч – глядачів дійства було теж чимало. Найбільш родратовані нинішнім життям бігли у справах: хто на роботу, хто на навчання. Святкувальники ж мерзли й раділи зайвому приводу висловити свої пропозиції щодо розбудови держави не на лаві чи у тролейбусі, а на велилюдному зібранні. Свою міцну пам'ять вони передадуть онукам й, можливо, колись річниця Жовтневої Революції знову буде державним святом. Нині ж цей ностальгічний день – це спомин про молодість й юність, історична пам'ять й момент переоцінки цінностей, а вони мають право на існування у всі часи.

Стрічка новин