13 листопада – Міжнародний день сліпих

Його встановила Всесвітня організація охорони здоров'я на згадку про перші учбові заклади для тих, хто не бачить. А з'явилися вони з легкої руки Валентина Гаюї, який і придумав книги та засоби письма для незрячих людей. Як живуть та навчаються люди із особливостями зору у Полтаві – розповість Олена Ляшенко.

День сліпих для лікарів – привід черговий раз запросити на медогляд. Кажуть, біду легше попередити.

/Олена Залудяк, офтальмолог

До сліпоти може привести велика кількість захворювань. До хронічної сліпоти - це та ж сама катаракта, яку зараз дуже добре оперують і можливо людині відновити зір. Це і підступне захворювання глаукома, яка, на жаль, при пізньому виявленні не дає можливості відновити зір, це і діабетичні зміни очного дна/

Травми, спадковість, внутрішньоутробні інфекції спричиняють вади зору у дітей. Таких, кажуть, народжується усе більше. Навчати їх складно, проте можливо. 40 школа у Полтаві – тому приклад. Це – єдиний подібний заклад в Україні. Більшість її учнів погано бачать. Якщо зір збережений, навчають по загальноосвітній програмі та підліковують очі.

/Василь Голуб, директор школи №40 м. Полтави

Перше - це діти, які виліковуються і набувають такого рівня зору, що можуть переходити у ЗО школи. Друга група дітей -яким ми даємо змогу підтримувати той рівень зору, який є/

Дітвора ходить на лікувальну фізкультуру, бо проблема зору рідко приходить одна. Доводиться лікувати ще й спину. Спеціальні заняття для очей – обов'язкові та щоденні. Диво стається тут – зір якщо не покращується, то зберігається точно. Якщо справи гірші і дитина не бачить – допомагає дефектолог. Навчання тоді відбувається по-іншому. Для цього у школі є комплект підручників для незрячих. І спеціальні приладдя – для письма. Після закінчення школи ідуть хто куди. Чий зір дозволяє – вступають у вузи. У нашому місті незрячих підтримує Українське товариство сліпих. Тут і робота під силу знайдеться, і гуртожиток. Загалом же проблема порозуміння із соціумом лишається відкритою.

Стрічка новин