З 1945 року третього жовтня Всесвітня Федерація Профспілок відзначає свій день народження

Загальна кількість її учасників – понад 213 мільйонів осіб. Щодо профспілкового руху на Україні та Полтавщині зокрема, нині профспілки залишаються найпотужнішим угрупОванням й основним учасником переговорного процесу між урядом та працівниками України. Профспілки Полтавщини – це 350 тисяч осіб, об'єднаних у три тисячі шістсот двадцять організацій.

«Церква, мафія й проспілки – категорії вічні» – так жартома говорять у профспілках. А якщо серйозно й за фактами, то Федерація Профспілок України, куди входить й обласна організація, – єдина нині структура, яка реально представляє інтереси трудової людини перед роботодавцем: об'єднує у своїх лавах близько 11 мільйонів, укладає генеральну угоду про співпрацю з урядом, за якою мають працювати всі учасники трудового процесу. Діалогу на рівні держави із соціальним партнером профспілкам налагодити поки що не вдається: базовий документ досі не прийнятий. На відміну від рівня держави, у нас в області днями відбулося засідання тристоронньої соціально-економічної ради, де успішно обговорили виконання регіональної угоди на 2007-2009 роки. Основні проблеми для профспілок – все ті ж конверти із зарплатою, заборгованість, низький рівень винагороди, пільги й оздоровлення. До слова, у нас чомусь продовжують розглядати профспілки лише як засіб дешевого відпочинку за рахунок членських внесків. Основне ж призначення профспілкових коштів – це організація масових акцій й процесів самозахисту. Лідери профспілок упевнені, що останнім часом цей рух набуває обертів: торік всеукраїнська акція протесту зібрала на київському майдані близько двох тисяч трудящих. Проте турбує позиція нинішніх молодих керівників, які або ж не помічають профспілок, або просто не бажають їх бачити у своїх колективах. А дарма: аби не наражатися на революцію в колективі й просто перекласти частину обов'язків на профспілкового лідера, варто не уникати цього питання.

Стрічка новин