Чия паска краща – 8 виробників хлібо-булочних продуктів позмагалися у конкурсі-дегустації

Чия паска краща – 8 виробників хлібо-булочних продуктів позмагалися у конкурсі-дегустації. Його уже 9 рік влаштовує підприємство «Полтавастандартметрологія». Яка різниця між «масовою» та «елітною» паскою та скільки проситимуть за пасхальний хліб виробники – знає Олена Ляшенко.

Конкурс-дегустація пасок напередодні Великодня підприємство «Полтавастандартметрологія» проводить уже 9 років. Хлібопекарські організації з усієї області беруть у ньому участь за власним бажанням. Найлюдніше тут було у 2014 році.

/Алла Миронова, генеральний директор ДП «Полтавастандартметрологія»
В нас було більше 20 учасників, до речі, тоді, в 14 році, всі паски мали патріотичну українську символіку/

Незмінний учасник, і найчастіше – переможець конкурсу – один із полтавських хлібзаводів. Його паски традиційні, без зайвих прикрас, проте, за висновками журі, найсмачніші і натурального складу. Директор розповіла: паски уже випікають для продажу, ціни обіцяють залишити на рівні минулого року.

/Зоя Кривеженко, директор хлібзаводу
Маленька паска 120 грам у торговій мережі коштуватиме 6 гривень, середня паска, це 360 грам, вона буде коштувати 16 гривень. І елітна паска 350 грам – 24 гривні, і 750-грамова – 39 гривень/

Якщо у паску масового виробництва, допустимо, додавати яєчний порошок, то у елітній – тільки жовтки. До того ж у неї додають цитрусові. Усі виробники пасок запевняють: їх продукт виготовлений із натуральної сировини. На конкурсі паски розглядали у трьох номінаціях: масового виробництва, виготовлені на замовлення та виставкові. Методом «сліпої дегустації», не знаючи, чию паску куштують, журі намагалося визначити найкращу. Проте цього року за різні показники призи отримали усі учасники – переможця визначити було важко. Щороку на цьому заході – духовенство. Представник від Української православної церкви Київського патріархату каже, що головне в такому конкурсі – відродження традицій.

/о.Іван Орловський, секретар Архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора
Ми знаємо, для того, щоб заполонити народ, потрібно викорінити традиції, вірування цього народу, і те, що робили протягом багатьох років. І ось атеїстичний період, який ми пережили, трішки відкинув нас назад, і наше сучасне покоління втратило глибинні традиції українського народу/

Стрічка новин